Відмінності між версіями «Окреслити»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Окре́слити. '''См. '''Окреслювати. ''' | '''Окре́слити. '''См. '''Окреслювати. ''' | ||
[[Категорія:Ок]] | [[Категорія:Ок]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/okreslyty Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ||
ОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. | ОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. | ||
1. Обводити що-небудь лінією, рисками; обкреслювати. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем.. другий синім (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 76); | 1. Обводити що-небудь лінією, рисками; обкреслювати. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем.. другий синім (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 76); | ||
| Рядок 8: | Рядок 10: | ||
3. перен. Зображувати, змальовувати, описувати кого-, що-небудь. А. Малишко обирає [у віршах] скромні військові професії — саперів, кашоварів, регулювальниць — із силою справжнього майстра окреслює характери воїнів (Історія української літератури, II, 1956, 632); Письменник [М. Сказбуш] чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (Олесь Донченко, VI, 1957, 602). | 3. перен. Зображувати, змальовувати, описувати кого-, що-небудь. А. Малишко обирає [у віршах] скромні військові професії — саперів, кашоварів, регулювальниць — із силою справжнього майстра окреслює характери воїнів (Історія української літератури, II, 1956, 632); Письменник [М. Сказбуш] чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (Олесь Донченко, VI, 1957, 602). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 678. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 678. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 21:30, 15 листопада 2017
Окре́слити. См. Окреслювати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Обводити що-небудь лінією, рисками; обкреслювати. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем.. другий синім (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 76); // Проводити криву лінію, описувати коло. Юрась Хомаха знімає з голови фетрового капелюха, в повітрі окреслює ним півколо (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 68); Месери окреслили коло і перейшли в піке (Любомир Дмитерко, Наречена. 1959, 108); // Чітко визначати що-небудь. Дем'ян Бєдний твердо окреслив собі коло тем, свідомо обрав свою поетичну дорогу — і кращими своїми речами ввійшов в історію літератури та у вдячну пам'ять нащадків (Максим Рильський, III, 1955, 126); Дід не виявив радості від того, що вони приїхали, але й шматком не дорікав. Він тільки одразу ж окреслив Ярославові чітке коло обов'язків (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 51). 2. перен. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чого-небудь. На волоссі сніжинки, тонкий светр окреслював ніжну талію (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 49); Фіалковий ранок окреслив посірілі, стомлені обличчя бійців (Іван Багмут, Записки.., 1961, 73); Гніздами заіскрилися вогні земснарядів, і довгими пунктирними лініями світляні точки окреслили вулиці Нової Каховки (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 117). 3. перен. Зображувати, змальовувати, описувати кого-, що-небудь. А. Малишко обирає [у віршах] скромні військові професії — саперів, кашоварів, регулювальниць — із силою справжнього майстра окреслює характери воїнів (Історія української літератури, II, 1956, 632); Письменник [М. Сказбуш] чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (Олесь Донченко, VI, 1957, 602). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 678.
Ілюстрації
|
|
|
|
