Відмінності між версіями «Кужелина»
(значення слова та відмінювання) |
(редагування) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін. | КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін. | ||
− | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53). | + | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).<br /> |
− | 2. рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316). | + | |
− | КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка) | + | 2. рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).<br /> |
− | відмінок однина множина | + | |
− | називний куже́лина куже́лини | + | КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка)<br /> |
− | родовий | + | |
− | давальний куже́лині куже́линам | + | * відмінок однина множина <br /> |
− | знахідний куже́лину куже́лини | + | |
− | орудний | + | * називний куже́лина куже́лини<br /> |
− | місцевий | + | |
− | кличний | + | * родовий куже́лини куже́лин<br /> |
+ | |||
+ | * давальний куже́лині куже́линам<br /> | ||
+ | |||
+ | * знахідний куже́лину куже́лини<br /> | ||
+ | |||
+ | * орудний куже́линою куже́линами<br /> | ||
+ | |||
+ | * місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах<br /> | ||
+ | |||
+ | * кличний куже́лино куже́лини |
Версія за 12:29, 13 листопада 2017
Кужелина, -ни, ж. = Кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін.
1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
2. рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).
КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка)
- відмінок однина множина
- називний куже́лина куже́лини
- родовий куже́лини куже́лин
- давальний куже́лині куже́линам
- знахідний куже́лину куже́лини
- орудний куже́линою куже́линами
- місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах
- кличний куже́лино куже́лини