Відмінності між версіями «Плугарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''ПЛУГАРь''', атаря, чол. Той, хто оре землю плугом; орач. Плугатарі з плугами йдуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Погукували плугатарі, поганяючи воли в плузі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111); | |
+ | |||
+ | // Той, хто працює біля плуга на копальних роботах тощо. Продуктивність [копального] плуга за 8 годин при обслуговуванні агрегату одним трактористом, одним плугатарем і десятьма робітниками, які підбирають саджанці, становить 1,5 га (Садівництво і ягідництво, 1957, 156). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 595. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plugar.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plugar1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plugar2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plugar3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Рядок 18: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/plughatar | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 01:05, 13 листопада 2017
Плугарь, -ря́, м. = Плугатарь.
Зміст
Сучасні словники
ПЛУГАРь, атаря, чол. Той, хто оре землю плугом; орач. Плугатарі з плугами йдуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Погукували плугатарі, поганяючи воли в плузі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111);
// Той, хто працює біля плуга на копальних роботах тощо. Продуктивність [копального] плуга за 8 годин при обслуговуванні агрегату одним трактористом, одним плугатарем і десятьма робітниками, які підбирають саджанці, становить 1,5 га (Садівництво і ягідництво, 1957, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 595.