Відмінності між версіями «Пустовщина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Пустовщина''' , а, сер. Незаселена, необроблена ділянка землі, що заросла травою, кущами. Хлопець зібрався і йде великими пустищами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 120). | |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 400. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 01:52, 13 листопада 2017
Пустовщи́на, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Зміст
Сучасні словники
Пустовщина , а, сер. Незаселена, необроблена ділянка землі, що заросла травою, кущами. Хлопець зібрався і йде великими пустищами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 120).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 400.
Ілюстрації
|
|
|
|
