Відмінності між версіями «Статурний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Staturnyj | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 00:31, 13 листопада 2017
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
Зміст
Сучасні словники
СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Любов Яновська, I, 1959, 135); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 136); // Гарний, пропорційно складений. В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 139); На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).
Ілюстрації
|
|
|
|
