Відмінності між версіями «Говорушка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ГОВОРУ́ШКА''', и, жін., розм. Та, що любить поговорити; балакуха. Обидві [хазяйки] .. говорухи такі — що тільки слухай (Марко Вовчок, I, 1955, 373); — Як же в товаристві без неї? Перва [перша] співуха, говоруха вона (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 196). | |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 00:19, 13 листопада 2017
Говорушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ говоруха. 2) мн. Родъ грибовъ.
Зміст
Сучасні словники
ГОВОРУ́ШКА, и, жін., розм. Та, що любить поговорити; балакуха. Обидві [хазяйки] .. говорухи такі — що тільки слухай (Марко Вовчок, I, 1955, 373); — Як же в товаристві без неї? Перва [перша] співуха, говоруха вона (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 196).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101.
Ілюстрації
|
|
|
|
