Відмінності між версіями «Мерва»
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 00:05, 13 листопада 2017
Мерва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = Морва. діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
Зміст
Сучасні словники
МЕ́РВА, и, жін., діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
Ілюстрації
|
|
|
|
