Відмінності між версіями «Самура»

Версія за 16:19, 12 листопада 2017

Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.

Сучасні словники

Свиня, ні, ж.

1) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.

2) — морська. Дельфинъ.

3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 106.

свиня́ = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —

1) парнокопитний сса­вець, свійський вид якого розво­дять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; сим­вол родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою тва­риною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́­ти (підставля́ти) свиню́, тобто «ді­яти підступно щодо когось»; спо­чатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней спо­конвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою тради­цією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною тва­риною; об’єкт традиційних порів­нянь, звичайно негативних, перед­усім іронічних, що стало осно­вою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите не­знання якої-небудь справи; при­ста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо­́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставлен­ням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині ро­ги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, та­кого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та та­кої влади йому не дано); «Загорди­лася свиня, що об попів пліт чуха­лась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти ста­новище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й но­ги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Сви­ню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і доб­ридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведін­ку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просу­нути, а там і сама пролізе»; «Уна­дилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про не­повнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязю­ку лізе (прислів’я); Раніше одну сви­ню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка);Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/Свиня_свійська

Джерела та література

Зовнішні посилання