Відмінності між версіями «Бедрак»
(Створена сторінка: '''Бедрак, -ка,''' ''м.'' Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390. Категорія:Бе) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бедрак, -ка,''' ''м.'' Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390. | '''Бедрак, -ка,''' ''м.'' Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч., II, 1963, 15); А було тихо та тихо, тільки хрущі гули літаючи (Вовчок, І, 1955, 146); Горобці верещали по вербах, збираючи сплячі хрущі (Март., Тв., 1954, 113); *У порівн. Гуде, мов хрущ, аеродром на березі ріки (Уп., Вірші.., 1957, 45); // перен., розм. Мала дитина, людина. -Подумайте: виняв [вийняв] ніж і почав боронитися, коли його хотіли арештувати. А само таке мале.— хрущ! (Фр., IV, 1950, 44); Милий Миша!.. Наші «хрущі», як ти їх звеш, усі здорові, окрім Коха, про котрого тобі пише мама (Л. Укр., V, 1956, 8). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 160. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry1.jpg|x190px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry2.jpg|x190px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry3.jpg|x190px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
Версія за 16:43, 12 листопада 2017
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Зміст
Сучасні словники
ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч., II, 1963, 15); А було тихо та тихо, тільки хрущі гули літаючи (Вовчок, І, 1955, 146); Горобці верещали по вербах, збираючи сплячі хрущі (Март., Тв., 1954, 113); *У порівн. Гуде, мов хрущ, аеродром на березі ріки (Уп., Вірші.., 1957, 45); // перен., розм. Мала дитина, людина. -Подумайте: виняв [вийняв] ніж і почав боронитися, коли його хотіли арештувати. А само таке мале.— хрущ! (Фр., IV, 1950, 44); Милий Миша!.. Наші «хрущі», як ти їх звеш, усі здорові, окрім Коха, про котрого тобі пише мама (Л. Укр., V, 1956, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 160.
Ілюстрації
|
|
|
