Відмінності між версіями «Мизинчик»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинец3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 16:15, 12 листопада 2017
Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.
Сучасні словники
МІЗИ́НЕЦЬ, нця, ч.
1. П’ятий, найкоротший палець на руці або нозі. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Говорячи, Слинько витягував руку, а другою, широко розмахуючись, відкладав на першій пальці, починаючи з мізинця… (Шовк., Інженери, 1956, 62).
Інше значення
1. мізи́нець — дуже малий. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17); Мізи́нця [чийого] не ва́ртий — недостойний кого-небудь, нікчемний у порівнянні з іншим. — Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, III, 1959, 329); На мізи́нець — мала доля, частина чого-небудь. Та надивився і наслухався вже стільки, що інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (Логв., Давні рани, 1961, 78).
2. розм. Найменша дитина в сім’ї. Соломон, його мізинець, Був найрозумніший
Ілюстрації
|
|
|
