Відмінності між версіями «Хвижа»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 13:12, 12 листопада 2017
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.
Зміст
Сучасні словники
ХВИ́ЖА, і, жін., діал. Завірюха, метелиця. На подвір'ї гуляє хвижа І, бурхаючи навкруги, Перемерзлі садки колише (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 62); Як заломить взимку крижі, — так і жди сліпої хвижі, так і знай: почнуть сніги (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 36.