Відмінності між версіями «Хвижа»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 10: Рядок 10:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 13:12, 12 листопада 2017

Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.

Сучасні словники

ХВИ́ЖА, і, жін., діал. Завірюха, метелиця. На подвір'ї гуляє хвижа І, бурхаючи навкруги, Перемерзлі садки колише (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 62); Як заломить взимку крижі, — так і жди сліпої хвижі, так і знай: почнуть сніги (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 36.

Ілюстрації

Hvuja.jpg Hvuja1.jpg Hvuja2.jpg Hvuja3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання