Відмінності між версіями «Блеяти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/blejaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 12:44, 12 листопада 2017
Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Зміст
Сучасні словники
БЛЕ́ЯТИ, блею, блеєш, недок., діал. Бекати. Мечуться пси, блеють овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Трава стелиться буйною зеленню, а там вівці блеють з голоду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.