Відмінності між версіями «Весільний»

Версія за 11:36, 12 листопада 2017

Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. Весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. Весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.

Весільний танок

Сучасні словники онлайн

Словник української мови Академічний тлумачний словник

1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); — Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 170).

2. у знач. ім. весільна, ної, жін. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Олекса Стороженко, I, 1957, 350).

Пов'язані слова

ЧІЛЬЦЕ́, я, сер. 1. Зменш.-пестл. до чоло 1. 2. Весільний головний убір дівчини.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 340.

БАЛЕЦЬ – 1) полотно, яке на весіллі молода дарує своїй свекрусі; 2) весільний танець свекрухи на весіллі свого сина

БЕЧОВА бе|чова - 'вірьовка, якою представники роду молодої перегороджують дорогу весільному поїзду молодого з метою отримати викуп'.

БЕЧОВКА бе|чоўка -'вірьовка, якою представники роду молодої перегороджують дорогу весільному поїзду молодого з метою отримати викуп'.

Геĭ ∕ бу|йари ∕ до |конеĭ! ∕∕ 'вербальний сигнал завершення частування за весільним столом'.

ВЕЛЬОН |велўон - 'головний убір молодої у весільній пісні'.

ВІЛЬЦЕ в'ілў|це - весільне деревце молодого у вигляді прикрашеної соснової чи вишневої гілки'.

Медіа