Відмінності між версіями «Весільний»
м |
м (→Пов'язані слова) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
ЧІЛЬЦЕ́, я, сер. | ЧІЛЬЦЕ́, я, сер. | ||
1. Зменш.-пестл. до чоло 1. | 1. Зменш.-пестл. до чоло 1. | ||
| − | 2. '''Весільний''' головний убір дівчини | + | 2. '''Весільний''' головний убір дівчини.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 340. |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 10:21, 12 листопада 2017
Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. Весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. Весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.
Зміст
Сучасні словники онлайн
Словник української мови Академічний тлумачний словник
1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); — Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 170).
2. у знач. ім. весільна, ної, жін. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Олекса Стороженко, I, 1957, 350).
Пов'язані слова
ЧІЛЬЦЕ́, я, сер. 1. Зменш.-пестл. до чоло 1. 2. Весільний головний убір дівчини.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 340.
