Відмінності між версіями «Лелека»
(→Це цікаво знати!) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Леле́ка, -ки, '''''ж. ''Аистъ, Ciconia. ''Облітав сердега море й землі, як лелека. ''Мкр. Н. Ум. '''Леле́чка. '''Ув. '''Леле́чище. ''' | '''Леле́ка, -ки, '''''ж. ''Аистъ, Ciconia. ''Облітав сердега море й землі, як лелека. ''Мкр. Н. Ум. '''Леле́чка. '''Ув. '''Леле́чище. ''' | ||
| + | ==Характеристика== | ||
| + | Для лелек характерні довгі оголені ноги, покриті сітчастою шкірою; дзьоб довгий, прямий, конічний; передні пальці з'єднані між собою широкої плавальної перетинкою, пальці короткі з рожевими кігтями; на голові і шиї місцями гола шкіра. | ||
| + | |||
| + | У Європі два види: чорний (С. nigra) і білий (С. alba); перший покритий темно-коричневими пір'ям; другий, за винятком крил і плечей, покритий білим пір'ям, дзьоб і ноги червоні. Перелітні, в Середню Європу прилітають в лютому і березні. Крім Європи, зустрічаються в інших місцях Східної півкулі. Після прильоту поселяються в колишніх гніздах, які влаштовують з сухих гілок на верхівках дерев і на дахах; люблять місцевості, рясні водою, в найбільшій кількості зустрічаються в Голландії, в Ісландії і Південної Саксонії. В Англії їх зовсім немає [джерело не вказано 1412 днів]. Так як лелек не переслідують, то вони дуже довірливі і підходять близько до осель. | ||
| + | |||
| + | Їжу лелек складають риба, жаби, ящірки, змії, равлики, дощові черв'яки, польові миші, кроти, комахи. Самка відкладає 4-5 яєць білого кольору довжиною близько 8 см. Голос слабкий, звуки виробляє грюканням щелеп; тільки пташенята, сидячи в гнізді, виробляють писк або звук, схожий на слабке цвірінькання. Молодого лелеки легко зробити ручним. Живе дуже довго [джерело не вказано 1628 днів]. Довжина білого лелеки від кінця дзьоба до кінчика хвоста майже 1,3 м; стоячи має висоту 1 м. | ||
==Сучасні словники == | ==Сучасні словники == | ||
| − | + | ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Гл., Вибр., 1951, 123); На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Довж., І, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Нех., Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Уп., Вірші.., 1957, 26); * У порівн. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Ю. Янов., І, 1958, 90). | |
| − | // | + | |
| − | + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 474. | |
| − | + | Леле́ка, ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище. | |
| − | + | ||
| − | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 354. | |
| − | + | ||
| − | + | леле́ка (зменшено-пестливе — леле́чка; лелечи́ха — самка лелеки; лелеча́ = лелеченя́ — пташа лелеки) — великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами (див. ще бузько́, га́йстер 1); «Божа птиця», символ добра; у народі з цим птахом пов’язані добрі ознаки, він символізує щастя, добробут і затишок у домі; вважали щасливою ту родину, на даху хати чи іншої будівлі в садибі якої оселяються лелеки, тому кажуть: «Де лелека водиться, там щастя родиться»; лелеки символізують прихід весни (разом з тим вони вісники весни) і настання осені: «Лелеко, лелеко, чи до осені далеко?»; з лелекою пов’язане повір’я, — «коли зруйнувати лелечине гніздо, то лелека запалить ту хату, де було гніздо»; виступає символом далеких подорожей та мандрівок, тому кажуть: «Облітав сердега моря й землі, як лелека»; коли дівчина навесні вперше побачить лелеку, що летить, значить того ж року вийде заміж, а коли лелеку на гнізді, то ще рік просидить з батьками; убивати лелеку суворо заборонялося: буде посуха або затяжний дощ (у народі про зливу кажуть: «Після своєї смерті лелека три дні плаче за своїм убивцею»). Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Л. Глібов). | |
| − | + | ||
| − | + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331-332. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | лелека | + | |
| − | ( | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 37: | Рядок 32: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
{{#ev:youtube|5biluyZN5OU}} | {{#ev:youtube|5biluyZN5OU}} | ||
{{#ev:youtube|D3-XE9e3oAU}} | {{#ev:youtube|D3-XE9e3oAU}} | ||
| − | + | {{#ev:youtube|PLmcUO3FYmE}} | |
== Це цікаво знати! == | == Це цікаво знати! == | ||
| Рядок 46: | Рядок 40: | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9 | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Білий лелека - Вікіпедія] |
| − | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Чорний лелека- Вікіпедія] |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | [http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=23 Лелека] | + | [http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=23 Лелека - святий птах] |
| − | [http:// | + | [http://about-ukraine.com/index.php?text=1736 Народна мудрість про лелек] |
[https://sites.google.com/site/ptahiridnogokrau/leleka Лелека] | [https://sites.google.com/site/ptahiridnogokrau/leleka Лелека] | ||
| Рядок 64: | Рядок 58: | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 13:13, 10 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.
Характеристика
Для лелек характерні довгі оголені ноги, покриті сітчастою шкірою; дзьоб довгий, прямий, конічний; передні пальці з'єднані між собою широкої плавальної перетинкою, пальці короткі з рожевими кігтями; на голові і шиї місцями гола шкіра.
У Європі два види: чорний (С. nigra) і білий (С. alba); перший покритий темно-коричневими пір'ям; другий, за винятком крил і плечей, покритий білим пір'ям, дзьоб і ноги червоні. Перелітні, в Середню Європу прилітають в лютому і березні. Крім Європи, зустрічаються в інших місцях Східної півкулі. Після прильоту поселяються в колишніх гніздах, які влаштовують з сухих гілок на верхівках дерев і на дахах; люблять місцевості, рясні водою, в найбільшій кількості зустрічаються в Голландії, в Ісландії і Південної Саксонії. В Англії їх зовсім немає [джерело не вказано 1412 днів]. Так як лелек не переслідують, то вони дуже довірливі і підходять близько до осель.
Їжу лелек складають риба, жаби, ящірки, змії, равлики, дощові черв'яки, польові миші, кроти, комахи. Самка відкладає 4-5 яєць білого кольору довжиною близько 8 см. Голос слабкий, звуки виробляє грюканням щелеп; тільки пташенята, сидячи в гнізді, виробляють писк або звук, схожий на слабке цвірінькання. Молодого лелеки легко зробити ручним. Живе дуже довго [джерело не вказано 1628 днів]. Довжина білого лелеки від кінця дзьоба до кінчика хвоста майже 1,3 м; стоячи має висоту 1 м.
Сучасні словники
ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Гл., Вибр., 1951, 123); На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Довж., І, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Нех., Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Уп., Вірші.., 1957, 26); * У порівн. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Ю. Янов., І, 1958, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 474.
Леле́ка, ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 354.
леле́ка (зменшено-пестливе — леле́чка; лелечи́ха — самка лелеки; лелеча́ = лелеченя́ — пташа лелеки) — великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами (див. ще бузько́, га́йстер 1); «Божа птиця», символ добра; у народі з цим птахом пов’язані добрі ознаки, він символізує щастя, добробут і затишок у домі; вважали щасливою ту родину, на даху хати чи іншої будівлі в садибі якої оселяються лелеки, тому кажуть: «Де лелека водиться, там щастя родиться»; лелеки символізують прихід весни (разом з тим вони вісники весни) і настання осені: «Лелеко, лелеко, чи до осені далеко?»; з лелекою пов’язане повір’я, — «коли зруйнувати лелечине гніздо, то лелека запалить ту хату, де було гніздо»; виступає символом далеких подорожей та мандрівок, тому кажуть: «Облітав сердега моря й землі, як лелека»; коли дівчина навесні вперше побачить лелеку, що летить, значить того ж року вийде заміж, а коли лелеку на гнізді, то ще рік просидить з батьками; убивати лелеку суворо заборонялося: буде посуха або затяжний дощ (у народі про зливу кажуть: «Після своєї смерті лелека три дні плаче за своїм убивцею»). Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Л. Глібов).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331-332.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Це цікаво знати!
Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.
