Відмінності між версіями «Шепоти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шепоти, -тів, '''''м. ''1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество. Категорія:Ше)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шепоти, -тів, '''''м. ''1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
 
'''Шепоти, -тів, '''''м. ''1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
 
[[Категорія:Ше]]
 
[[Категорія:Ше]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
'''ШЕПТОТИ''', шепчуся, шепчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275); — По обіді на ура Колісника! — шепталися за столом, як він вибіг у другу хату за чимсь (Панас Мирний, III, 1954, 288); — Куди нас ведуть? — шепталися в колоні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346);
 +
 +
//  розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки. І в стайні, і в майстернях, і в їдальні будуть шептатися, збиратися купками; піде гуляти новина (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 223);
 +
 +
//  перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін. Шепчуться лози (Павло Грабовський, I, 1959, 72); В світанковім промінні шептався, Гомонів з колоском колосок (Терень Масенко, Степ, 1938, 10); За селом понад рікою Вітер шепчешься з лозою (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 73).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 442.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/sheptatysja
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:38, 8 листопада 2017

Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.

Сучасні словники

ШЕПТОТИ, шепчуся, шепчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275); — По обіді на ура Колісника! — шепталися за столом, як він вибіг у другу хату за чимсь (Панас Мирний, III, 1954, 288); — Куди нас ведуть? — шепталися в колоні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346);

// розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки. І в стайні, і в майстернях, і в їдальні будуть шептатися, збиратися купками; піде гуляти новина (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 223);

// перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін. Шепчуться лози (Павло Грабовський, I, 1959, 72); В світанковім промінні шептався, Гомонів з колоском колосок (Терень Масенко, Степ, 1938, 10); За селом понад рікою Вітер шепчешься з лозою (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 442.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/sheptatysja

Зовнішні посилання