Відмінності між версіями «Міський»
(Створена сторінка: '''Міський, -а́, -е́. '''Городской. ''Розумніше міське теля, як сільська дитино. ''Чуб. І. 242. [[Ка...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Міський, -а́, -е́. '''Городской. ''Розумніше міське теля, як сільська дитино. ''Чуб. І. 242. | '''Міський, -а́, -е́. '''Городской. ''Розумніше міське теля, як сільська дитино. ''Чуб. І. 242. | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
+ | =Словник Грінченка= | ||
+ | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
+ | 1.[http://sum.in.ua/s/misjkyj МІСЬКИ́Й], а, е. Прикм. до місто 1. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); Коли Мічурін з'явився в президії на сцені міського театру, зал завирував такими оваціями, які й не снились ніколи найвидатнішим артистам (Олександр Довженко, I, 1958, 496); | ||
+ | |||
+ | 2.Який відбувається в місті. Від початку міських боїв у мінометній роті Брянського сталося чимало змін (Олесь Гончар, III, 1959, 237); | ||
+ | |||
+ | 3.Власт. місту, жителям міста. Перед нею, неначе з того світу вернувся, сидів її милий Василь, та ще став і кращий, .. вся постать якась панська, міська (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106); Сільська дячиха не розумілася, очевидно, на делікатних міських звичаях і йти з візитою не мала й гадки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Крайні одразу ж помітили чужого чоловіка в міській одежі та в окулярах (Андрій Головко, II, 1957, 304); | ||
+ | |||
+ | 4. у знач. ім. міський, кого, чол. Той, хто живе у місті. Отой міський зняв пенсне і, витягши хустку, протирав скельця (Андрій Головко, II, 1957, 169). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 754. | ||
+ | ==[http://eslovnyk.com/міський E-slovnik]== | ||
+ | |||
+ | міський -а́, -е́. | ||
+ | Прикм. до місто 1). || Який відбувається в місті. || Власт. місту, жителям міста. || у знач. ім. міськи́й, -ко́го, ч. Той, хто живе у місті. | ||
+ | |||
+ | •• | ||
+ | Міська́ ду́ма — а) орган міського самоуправління в Росії в 1785-1917 рр.; б) в Російській Федерації з 1993 р. – виборні представницькі органи деяких міст. | ||
+ | |||
+ | •• | ||
+ | Міська́ упра́ва — в Росії в 1870-1917 рр. – виконавчий орган міського самоуправління. | ||
+ | |||
+ | •• | ||
+ | Міськи́й голова́ — в дореволюційній Росії – представник міської думи і міської управи. | ||
+ | міський | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_s.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imaсссges.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indммex.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imтages.jpg|x140px]] | ||
+ | |} |
Версія за 19:47, 8 листопада 2017
Міський, -а́, -е́. Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Зміст
Словник Грінченка
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.МІСЬКИ́Й, а, е. Прикм. до місто 1. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); Коли Мічурін з'явився в президії на сцені міського театру, зал завирував такими оваціями, які й не снились ніколи найвидатнішим артистам (Олександр Довженко, I, 1958, 496);
2.Який відбувається в місті. Від початку міських боїв у мінометній роті Брянського сталося чимало змін (Олесь Гончар, III, 1959, 237);
3.Власт. місту, жителям міста. Перед нею, неначе з того світу вернувся, сидів її милий Василь, та ще став і кращий, .. вся постать якась панська, міська (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106); Сільська дячиха не розумілася, очевидно, на делікатних міських звичаях і йти з візитою не мала й гадки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Крайні одразу ж помітили чужого чоловіка в міській одежі та в окулярах (Андрій Головко, II, 1957, 304);
4. у знач. ім. міський, кого, чол. Той, хто живе у місті. Отой міський зняв пенсне і, витягши хустку, протирав скельця (Андрій Головко, II, 1957, 169). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 754.
E-slovnik
міський -а́, -е́. Прикм. до місто 1). || Який відбувається в місті. || Власт. місту, жителям міста. || у знач. ім. міськи́й, -ко́го, ч. Той, хто живе у місті.
•• Міська́ ду́ма — а) орган міського самоуправління в Росії в 1785-1917 рр.; б) в Російській Федерації з 1993 р. – виборні представницькі органи деяких міст.
•• Міська́ упра́ва — в Росії в 1870-1917 рр. – виконавчий орган міського самоуправління.
•• Міськи́й голова́ — в дореволюційній Росії – представник міської думи і міської управи. міський