Відмінності між версіями «Болість»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/bolistj | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 18:28, 8 листопада 2017
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Зміст
Сучасні словники
Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7).
2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319).
Ілюстрації
|
|
|
|
