Відмінності між версіями «Бескид»
(Створена сторінка: '''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до и...) |
(Доповнення значень) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. | '''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/beskyd БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол.] | ||
| + | |||
| + | 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315). | ||
| + | |||
| + | 2. Гора, скеля. Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі, Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Леся Українка, IV, 1954, 120); Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 36); На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Юрій Смолич, II, 1958, 112); * Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 175); * У порівняннях. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Яків Баш, Надія, 1960, 7). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163. | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
Версія за 00:29, 8 листопада 2017
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. Бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол.
1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315).
2. Гора, скеля. Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі, Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Леся Українка, IV, 1954, 120); Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 36); На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Юрій Смолич, II, 1958, 112); * Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 175); * У порівняннях. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Яків Баш, Надія, 1960, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163.
