Відмінності між версіями «Вив’язати»
(Створена сторінка: '''Ви́в’язати, -ся. '''См. '''Вив’язувати, -ся. ''' Категорія:Ви) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ви́в’язати, -ся. '''См. '''Вив’язувати, -ся. ''' | '''Ви́в’язати, -ся. '''См. '''Вив’язувати, -ся. ''' | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''ВИВ'ЯЗУВАТИ''' 1, ую, уєш, недок., ВИВ'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., перех., розм. | ||
+ | |||
+ | 1. Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. Деякі виймають гроші з чересів, другі вив'язують із хусток (Іван Франко, IX, 1952, 48); Вив'язавши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177). | ||
+ | |||
+ | 2. Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці. Стояв [Штепа] біля гардероба перед дзеркалом і спокійно вив'язував, вимучував на горлі свою тоненьку оцю краватку (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 35); Пишно вив'язала Ганна голову, як та краля, червоною великою хусткою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 84). | ||
+ | |||
+ | 3. Зв'язувати, в'язати все на якійсь ділянці (про скошений хліб і т. ін.). Ганна вдосвіта вив'язувала понад дорогою жито, що лишилось недов'язане після лобогрійки (Юрій Яновський, II, 1958, 316); Дасть пан десятину, а ти йому за одну ту десятину три десятини викоси й вив'яжи, і звези, і склади (Остап Вишня, I, 1956, 34). | ||
+ | |||
+ | 4. В'яжучи з ниток, виготовляти що-небудь. Кумові давно б слід вив'язати скатертину, ось дивіться — стіл голий (Панас Мирний, III, 1954, 159); А мати витягла я скрині білу хустину і, розгорнувши, хвалилася: — Оце сама вив'язала для неї (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 640). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 369. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty1.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/vyv.jazuvaty | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 19:56, 3 листопада 2017
Ви́в’язати, -ся. См. Вив’язувати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
ВИВ'ЯЗУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИВ'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., перех., розм.
1. Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. Деякі виймають гроші з чересів, другі вив'язують із хусток (Іван Франко, IX, 1952, 48); Вив'язавши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177).
2. Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці. Стояв [Штепа] біля гардероба перед дзеркалом і спокійно вив'язував, вимучував на горлі свою тоненьку оцю краватку (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 35); Пишно вив'язала Ганна голову, як та краля, червоною великою хусткою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 84).
3. Зв'язувати, в'язати все на якійсь ділянці (про скошений хліб і т. ін.). Ганна вдосвіта вив'язувала понад дорогою жито, що лишилось недов'язане після лобогрійки (Юрій Яновський, II, 1958, 316); Дасть пан десятину, а ти йому за одну ту десятину три десятини викоси й вив'яжи, і звези, і склади (Остап Вишня, I, 1956, 34).
4. В'яжучи з ниток, виготовляти що-небудь. Кумові давно б слід вив'язати скатертину, ось дивіться — стіл голий (Панас Мирний, III, 1954, 159); А мати витягла я скрині білу хустину і, розгорнувши, хвалилася: — Оце сама вив'язала для неї (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 640).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 369.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/vyv.jazuvaty