Відмінності між версіями «Вив’язати»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty1.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyvazuvaty3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 19:56, 3 листопада 2017
Ви́в’язати, -ся. См. Вив’язувати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
ВИВ'ЯЗУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИВ'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., перех., розм.
1. Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. Деякі виймають гроші з чересів, другі вив'язують із хусток (Іван Франко, IX, 1952, 48); Вив'язавши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177).
2. Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці. Стояв [Штепа] біля гардероба перед дзеркалом і спокійно вив'язував, вимучував на горлі свою тоненьку оцю краватку (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 35); Пишно вив'язала Ганна голову, як та краля, червоною великою хусткою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 84).
3. Зв'язувати, в'язати все на якійсь ділянці (про скошений хліб і т. ін.). Ганна вдосвіта вив'язувала понад дорогою жито, що лишилось недов'язане після лобогрійки (Юрій Яновський, II, 1958, 316); Дасть пан десятину, а ти йому за одну ту десятину три десятини викоси й вив'яжи, і звези, і склади (Остап Вишня, I, 1956, 34).
4. В'яжучи з ниток, виготовляти що-небудь. Кумові давно б слід вив'язати скатертину, ось дивіться — стіл голий (Панас Мирний, III, 1954, 159); А мати витягла я скрині білу хустину і, розгорнувши, хвалилася: — Оце сама вив'язала для неї (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 640).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 369.