Відмінності між версіями «Усохлий»
(Створена сторінка: '''Усо́хлий, -а, -е. '''Засохшій. ''Побачили смоковницю, всохлу від коріня. ''Єв. Мр. XI. 20. [[Катег...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Усо́хлий, -а, -е. '''Засохшій. ''Побачили смоковницю, всохлу від коріня. ''Єв. Мр. XI. 20. | '''Усо́хлий, -а, -е. '''Засохшій. ''Побачили смоковницю, всохлу від коріня. ''Єв. Мр. XI. 20. | ||
[[Категорія:Ус]] | [[Категорія:Ус]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''УСО́ХЛИЙ''' (ВСО́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до усохнути. Він [чоловік] був заклопотаний роботою — здіймав і випрямляв усохлі й поламані вітром деревця (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 96); Він хоче цю хату згорілу, і клуню, і даль, і дуби, Березу од вибуху всохлу, тепло від батьківського дому І Катрю у серце вмістити (Андрій Малишко, II, 1956, 56); Липи, каштани і клени вже скинули своє всохле листя (Юрій Смолич, Реве та стогне..; 1960, 272); Ось-ось гримне, розітне блискавицею небо, і поллється на землю чиста вода, сповнить всохлі криниці (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 111). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 493. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/usokhlyj | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 14:00, 3 листопада 2017
Усо́хлий, -а, -е. Засохшій. Побачили смоковницю, всохлу від коріня. Єв. Мр. XI. 20.
Зміст
Сучасні словники
УСО́ХЛИЙ (ВСО́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до усохнути. Він [чоловік] був заклопотаний роботою — здіймав і випрямляв усохлі й поламані вітром деревця (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 96); Він хоче цю хату згорілу, і клуню, і даль, і дуби, Березу од вибуху всохлу, тепло від батьківського дому І Катрю у серце вмістити (Андрій Малишко, II, 1956, 56); Липи, каштани і клени вже скинули своє всохле листя (Юрій Смолич, Реве та стогне..; 1960, 272); Ось-ось гримне, розітне блискавицею небо, і поллється на землю чиста вода, сповнить всохлі криниці (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 111).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 493.
Ілюстрації
|
|
|
|
