Відмінності між версіями «Цмолити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 16:04, 2 листопада 2017
Цмо́лити, -лю, -лиш, гл. = Цмулити. Сим. 183.
Зміст
Сучасні словники
ЦМО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що цмулити. Полилася з тихим бульканням вода в корито. Припаде до неї гарячими зі сну губами худобина, цмолить, прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п'є — не нап'ється (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 107);Засіли [людці] кругом столу коло Чіпчиної горілки; п'ють собі, патякають, люльки цмолять (Панас Мирний, II, 1954, 155).