Відмінності між версіями «Кривдити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кривдити, -джу, -диш, '''''гл. ''Обижать. ''Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. ''Ном. ...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кривдити, -джу, -диш, '''''гл. ''Обижать. ''Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. ''Ном. № 2296. | '''Кривдити, -джу, -диш, '''''гл. ''Обижать. ''Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. ''Ном. № 2296. | ||
[[Категорія:Кр]] | [[Категорія:Кр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''КРИВДИТИ''', джу, диш, недок., перех. Робити комусь кривду (у 1 знач.). Козаки його [пана] стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив (Марко Вовчок, I, 1955, 41); З білої сорочки сміялися. Кривдили мене і ранили (Василь Стефаник, I, 1949, 173); Вони [бійці] не кривдили старого, і.. кожний закликав Ференца до свого казанка (Олесь Гончар, III, 1959, 229); | ||
| + | |||
| + | // також без додатка, рідко. Ображати, обмовляти. А то люди, як почули, що старостів заслав, стали кривдити, що кульгава та всякі поговірки пустили (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 295). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 339. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Kryvdyty | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 09:43, 2 листопада 2017
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Зміст
Сучасні словники
КРИВДИТИ, джу, диш, недок., перех. Робити комусь кривду (у 1 знач.). Козаки його [пана] стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив (Марко Вовчок, I, 1955, 41); З білої сорочки сміялися. Кривдили мене і ранили (Василь Стефаник, I, 1949, 173); Вони [бійці] не кривдили старого, і.. кожний закликав Ференца до свого казанка (Олесь Гончар, III, 1959, 229);
// також без додатка, рідко. Ображати, обмовляти. А то люди, як почули, що старостів заслав, стали кривдити, що кульгава та всякі поговірки пустили (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 295).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 339.
Ілюстрації
|
|
|
|
