Відмінності між версіями «Никлий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''НИ́КЛИЙ''', -а, -е. | |
| + | 1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 115). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Сумний, із спущеною головою. Никлі ходять воли. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 414. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:33, 1 листопада 2017
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені. Г. Барв. 338.
Зміст
Сучасні словники
НИ́КЛИЙ, -а, -е. 1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 115).
2. перен., розм. Сумний, із спущеною головою. Никлі ходять воли.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 414.
Ілюстрації
|
|
|
|
