Відмінності між версіями «Наворожити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
(Ілюстрації)
 
Рядок 9: Рядок 9:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Navoroghutu.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Navoroghutu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Navoroghutu2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Navoroghutu3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 20:29, 31 жовтня 2017

Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.

Сучасні словники

НАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь. — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 197); * Образно. Я слухаю зозулю й вірю, що вона мені не бреше. Років п'ятнадцять уже наворожила! (Юрій Яновський, I, 1954, 229). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 39.

Ілюстрації

Navoroghutu.jpg Navoroghutu1.jpg Navoroghutu2.jpg Navoroghutu3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/navorozhyty

Зовнішні посилання