Відмінності між версіями «Бревкало»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brevkalo1. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brevkalo1.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brevkalo2. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brevkalo2.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 13:47, 30 жовтня 2017
Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. НЕНАЖЕ́РА, и, чол. і жін., розм. 1. Той, хто багато їсть, кого важко нагодувати; прожера. Щоразу до нього [стола] підходить цікавий ненажера і після пристрасного погляду на закуски й наливки відходить убік, тугіше підтягаючи пояска (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 276); — Ого, вона [чайка] така ненажера, скільки не давай — їстиме, — сказав Коська (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 36). 2. перен., зневажл. Людина, яка не задовольняється тим, що має, чого досягла; ненаситна людина. — Без освіти років за двадцять-тридцять від нас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-папи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 126).
Ілюстрації
|
|
