Відмінності між версіями «Макогін»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник] | + | МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо; Колись великі макогони використовували ще й задля розтирання кормів для свиней, худоби. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник] |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==У культурі== | ||
| + | Традиційно в Україні для різдвяної куті мак перетирав чоловік, батько родини, читаючи при цьому молитву. У цьому звичаї макогін символізує чоловічий початок, а макітра — жіноче. Частенько перед Різдвом купували новенький макогін і макітру. Інший звичай, пов'язаний з макогоном, відноситься до залицянь та сватівства. Якщо хлопчина відправляв до обраниці старостів, а вона не відповідала навзаєм, то молодиця повертала старостам вручений їй хліб або дарувала гарбуза. В такому випадку про залицяльника казали, що він вхопив гарбуза чи облизав макогін. В деяких місцях нашої країни на подвір'ї в юнака вночі будували велетенський макогін з сіна на втіху народу. | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 00:56, 30 жовтня 2017
Макогін, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. Макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У мосяжник’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо; Колись великі макогони використовували ще й задля розтирання кормів для свиней, худоби. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).академічний тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
|
|
У культурі
Традиційно в Україні для різдвяної куті мак перетирав чоловік, батько родини, читаючи при цьому молитву. У цьому звичаї макогін символізує чоловічий початок, а макітра — жіноче. Частенько перед Різдвом купували новенький макогін і макітру. Інший звичай, пов'язаний з макогоном, відноситься до залицянь та сватівства. Якщо хлопчина відправляв до обраниці старостів, а вона не відповідала навзаєм, то молодиця повертала старостам вручений їй хліб або дарувала гарбуза. В такому випадку про залицяльника казали, що він вхопив гарбуза чи облизав макогін. В деяких місцях нашої країни на подвір'ї в юнака вночі будували велетенський макогін з сіна на втіху народу.
