Відмінності між версіями «Кпини»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кпини, кпин, '''''ж. мн. ''Насмѣшки, издѣвки. Категорія:Кп) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кпини, кпин, '''''ж. мн. ''Насмѣшки, издѣвки. | '''Кпини, кпин, '''''ж. мн. ''Насмѣшки, издѣвки. | ||
[[Категорія:Кп]] | [[Категорія:Кп]] | ||
| + | |||
| + | КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування. | ||
| + | Пута був спокійний, любив жарти і кпини (Іван Франко, IV, 1950, 12); | ||
| + | Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (Павло Загребельний, Спека, 1961, 120); Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 67). | ||
| + | ♦ Брати на кпини див. брати. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 318. | ||
Версія за 23:31, 26 жовтня 2017
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування.
Пута був спокійний, любив жарти і кпини (Іван Франко, IV, 1950, 12);
Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (Павло Загребельний, Спека, 1961, 120); Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 67). ♦ Брати на кпини див. брати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 318.
