Відмінності між версіями «В’язь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''В’язь, -зі, '''''ж. ''1) '''= В’яз 3. '''''В’язі мало на огудині. ''Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). ''Копа да...)
 
 
(не показано 20 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''В’язь, -зі, '''''ж. ''1) '''= В’яз 3. '''''В’язі мало на огудині. ''Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). ''Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. ''О. 1862. І. 59. 3) ? ''Дубовії сіни, а вербові в’язя. ''Грин. III. 528.  
 
'''В’язь, -зі, '''''ж. ''1) '''= В’яз 3. '''''В’язі мало на огудині. ''Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). ''Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. ''О. 1862. І. 59. 3) ? ''Дубовії сіни, а вербові в’язя. ''Грин. III. 528.  
 +
 +
'''<big>Тлумачення слова у сучасних словниках</big>'''
 +
 +
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): В'ЯЗЬ - прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид - орфа (золотий в.) - розводять як декоративну.
 +
'''
 +
'''
 +
 +
'''Орфографічний словник української мови:'''
 +
 +
в'язь 1
 +
іменник жіночого роду
 +
вид письма; зав'язь тощо
 +
 +
в'язь 2
 +
іменник чоловічого роду, істота
 +
'''
 +
 +
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК'''
 +
 +
в'язь - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! Відмінок !! Однина !! Множина
 +
|-
 +
| Називний || в'язь || в'язі
 +
|-
 +
| Родовий || в'язі  || в'язей
 +
|-
 +
| Давальний || в'язі || в'язям
 +
|-
 +
| Знахідний || в'язь || в'язі
 +
|-
 +
| Орудний || в'яззю  || в'язями
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у в'язі || на/у в'язях
 +
|-
 +
| Кличний || в'язе || в'язі
 +
|}
 +
 +
в'язь - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
!  Відмінок !! Однина !! Множина
 +
|-
 +
| Називний || в'язь || в'язі
 +
|-
 +
| Родовий || в'язя || в'язів
 +
|-
 +
| Давальний || в'язеві, в'язю || в'язям
 +
|-
 +
| Знахідний || в'язя || в'язів
 +
|-
 +
| Орудний || в'язем || в'язями
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у в'язеві, в'язі || на/у в'язях
 +
|-
 +
| Кличний || в'язю || в'язі
 +
|}
 +
 +
'''Українсько-російський словник:'''
 +
 +
В'ЯЗЬ
 +
I
 +
1) (приём старинного письма) вязь
 +
2) строит. связь
 +
3) бот. завязь
 +
II ихт.
 +
язь
 +
 +
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови:
 +
'''
 +
в'язь
 +
I -і, ж. 1》 У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням.
 +
2》 бот. Те саме, що зав'язь.
 +
3》 Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент.
 +
II -я, ч.
 +
Прісноводна риба родини коропових.
 +
 +
'''Архітектура і монументальне мистецтво:'''
 +
 +
В'ЯЗЬ
 +
1. Металевий стрижень або дерев'яний брус у кам'яних стінах, який посилює конструкцію (синонім — пов'язь). Крім вмурованих існує:
 +
~ повітряна — влаштована між п'ятами арок або під склепінням, щоб погасити розпір.
 +
 +
2. Складний орнаментальний узор, створений каліграфічним сплетенням кількох букв або слів (часто арабських, церковно-слов'янських). Може являти собою переплетення щільно розташованих геометричних мотивів у вигляді лінійних елементів, тому має дещо спільне з арабескою і морескою.
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 +
 +
В'ЯЗЬ 1, і, жін.
 +
1. У будівництві — спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83).
 +
 +
2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Нечуй-Левицький, I, 1956, 503); Старий підходить до озера, на якому ворушаться, надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).
 +
 +
3. Вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. Над дверима слов'янською в'яззю напис: «Українська книгарня» (Андрій Головко, II, 1957, 450); Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: «Аллагу акбар» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 549).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.
 +
 +
В'ЯЗЬ 2, я, чол. Прісноводна риба родини коропових.
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.
 +
 +
==<big>Ілюстрації</big>==
 +
 +
http://www.bizslovo.org/content/images/stories/torop2/yaz08.jpg
 +
 +
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/93/Apostol_%28Ivan_Fedorov%2C_1564%29_2.jpg
 +
 +
https://lh3.googleusercontent.com/-6Mdvi8MKjSE/V4fhskcHAJI/AAAAAAAAF2o/UEA8k5KC9twk02Ze-BsZMhtvSFDfgKxAw/w424-h318-n-rw/IMG_7800.JPG
 +
 +
==<big>Див. також</big>==
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%8C
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%8C_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE)
 +
 +
==Джерела==
 +
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
 +
 +
Орфографічний словник української мови
 +
 +
Архітектура і монументальне мистецтво
 +
 +
Українсько-російський словник
 +
 +
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
 +
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 +
 
[[Категорія:Вя]]
 
[[Категорія:Вя]]

Поточна версія на 18:38, 25 жовтня 2017

В’язь, -зі, ж. 1) = В’яз 3. В’язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в’язя. Грин. III. 528.

Тлумачення слова у сучасних словниках

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): В'ЯЗЬ - прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид - орфа (золотий в.) - розводять як декоративну.

Орфографічний словник української мови:

в'язь 1 іменник жіночого роду вид письма; зав'язь тощо

в'язь 2 іменник чоловічого роду, істота

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

в'язь - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна

Відмінок Однина Множина
Називний в'язь в'язі
Родовий в'язі в'язей
Давальний в'язі в'язям
Знахідний в'язь в'язі
Орудний в'яззю в'язями
Місцевий на/у в'язі на/у в'язях
Кличний в'язе в'язі

в'язь - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

Відмінок Однина Множина
Називний в'язь в'язі
Родовий в'язя в'язів
Давальний в'язеві, в'язю в'язям
Знахідний в'язя в'язів
Орудний в'язем в'язями
Місцевий на/у в'язеві, в'язі на/у в'язях
Кличний в'язю в'язі

Українсько-російський словник:

В'ЯЗЬ I 1) (приём старинного письма) вязь 2) строит. связь 3) бот. завязь II ихт. язь

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: в'язь I -і, ж. 1》 У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. 2》 бот. Те саме, що зав'язь. 3》 Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. II -я, ч. Прісноводна риба родини коропових.

Архітектура і монументальне мистецтво:

В'ЯЗЬ 1. Металевий стрижень або дерев'яний брус у кам'яних стінах, який посилює конструкцію (синонім — пов'язь). Крім вмурованих існує: ~ повітряна — влаштована між п'ятами арок або під склепінням, щоб погасити розпір.

2. Складний орнаментальний узор, створений каліграфічним сплетенням кількох букв або слів (часто арабських, церковно-слов'янських). Може являти собою переплетення щільно розташованих геометричних мотивів у вигляді лінійних елементів, тому має дещо спільне з арабескою і морескою.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

В'ЯЗЬ 1, і, жін. 1. У будівництві — спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83).

2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Нечуй-Левицький, I, 1956, 503); Старий підходить до озера, на якому ворушаться, надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).

3. Вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. Над дверима слов'янською в'яззю напис: «Українська книгарня» (Андрій Головко, II, 1957, 450); Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: «Аллагу акбар» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 549). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.

В'ЯЗЬ 2, я, чол. Прісноводна риба родини коропових. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.

Ілюстрації

yaz08.jpg

Apostol_%28Ivan_Fedorov%2C_1564%29_2.jpg

IMG_7800.JPG

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%8C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%8C_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE)

Джерела

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

Орфографічний словник української мови

Архітектура і монументальне мистецтво

Українсько-російський словник

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=В’язь&oldid=169002