Відмінності між версіями «Чистота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Чистота, -ти, '''''ж. ''Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. ''Хто чистоту з нечистого добуде? ''К. Іов. 30....) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чистота, -ти, '''''ж. ''Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. ''Хто чистоту з нечистого добуде? ''К. Іов. 30. | '''Чистота, -ти, '''''ж. ''Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. ''Хто чистоту з нечистого добуде? ''К. Іов. 30. | ||
[[Категорія:Чи]] | [[Категорія:Чи]] | ||
| + | |||
| + | == Значення == | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/chystota] Стан і властивість за знач. чистий 1, 2, 4—10. | ||
| + | * ''Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); | ||
| + | * ''Сад за огорожею вражає чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв'язане'' (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22); | ||
| + | * ''Треба дбати про чистоту шкіри, пам'ятаючи, що шкіра — важливий орган обміну'' (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 221); | ||
| + | * ''Ми увійшли в село до схід сонця, і нас вразила зразкова чистота'' (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 84); | ||
| + | * ''Одержане волокно теж сортують. Добирають однакові пасма за довжиною, кольором, міцністю, чистотою обробки'' (Хлібороб України, 1, 1966, 25); | ||
| + | * ''Сталь, мідь, алюміній, магній, одержані в електролізних ваннах, відзначаються високою чистотою'' (Вечірній Київ, 6.III 1970, 2); | ||
| + | * ''Рішуча боротьба за чистоту рік стає найважливішим державним завданням'' (Радянська Україна, 4.VI 1967, 2); | ||
| + | * ''Дорош теж зайнявся тихим світлом добра. Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376); | ||
| + | * ''М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови'' (Народна творчість та етнографія, 2, 1965, 38); | ||
| + | * ''Одягнений не по-місцевому, незалежний у поводженні, [Мухтаров] говорить чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках'' (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18); | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 336.''' | ||
| + | |||
| + | == Синоніми == | ||
| + | Охайність | ||
| + | |||
| + | == Антоніми == | ||
| + | Бруд, забрудненість | ||
| + | |||
| + | == Фразеологізми == | ||
| + | Чистота обробки | ||
| + | |||
| + | == Споріднені слова == | ||
| + | * іменники: чистилище , чистильник , чистка , чистота , нечистоти | ||
| + | * прикметники: чистий | ||
| + | * дієслова: чистити , вичистити , очистити , зачистити | ||
| + | * прислівники: чисто | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Поточна версія на 18:03, 25 жовтня 2017
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Значення
[1] Стан і властивість за знач. чистий 1, 2, 4—10.
- Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84);
- Сад за огорожею вражає чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв'язане (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22);
- Треба дбати про чистоту шкіри, пам'ятаючи, що шкіра — важливий орган обміну (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 221);
- Ми увійшли в село до схід сонця, і нас вразила зразкова чистота (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 84);
- Одержане волокно теж сортують. Добирають однакові пасма за довжиною, кольором, міцністю, чистотою обробки (Хлібороб України, 1, 1966, 25);
- Сталь, мідь, алюміній, магній, одержані в електролізних ваннах, відзначаються високою чистотою (Вечірній Київ, 6.III 1970, 2);
- Рішуча боротьба за чистоту рік стає найважливішим державним завданням (Радянська Україна, 4.VI 1967, 2);
- Дорош теж зайнявся тихим світлом добра. Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376);
- М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (Народна творчість та етнографія, 2, 1965, 38);
- Одягнений не по-місцевому, незалежний у поводженні, [Мухтаров] говорить чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 336.
Синоніми
Охайність
Антоніми
Бруд, забрудненість
Фразеологізми
Чистота обробки
Споріднені слова
- іменники: чистилище , чистильник , чистка , чистота , нечистоти
- прикметники: чистий
- дієслова: чистити , вичистити , очистити , зачистити
- прислівники: чисто
