Відмінності між версіями «Нудьга»
(Створена сторінка: '''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семе...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 14 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. ''' | '''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось | ||
| + | |||
| + | 2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20); | ||
| + | // у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140). | ||
| + | |||
| + | 3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67). | ||
| + | Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь. | ||
| + | |||
| + | 4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 5.Нудьга́ — емоційне порушення. Нудьга за психологічним змістом являє відносно спокійне переживання працівником зниженого інтересу до роботи. Це пасивний стан, який характеризується зниженням трудової активності, бажанням відволіктися, поговорити. Нудьга безпосередньо не залежить від змін у фізіологічному субстраті. При цьому стані в корі головного мозку переважають процеси гальмування, однак разом з тим є невелика ділянка збудження, пов’язана з виконанням одноманітної роботи або очікуванням її закінчення. Нудьга подібна до очікування і пов’язана з бажанням змінити умови для можливої активної діяльності. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]] | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нудьга.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нудьга1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/37067/bio/ Нудьга Марина Николаевна] | ||
| + | |||
| + | [http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/5572/bio/ Надежда Нудьга] | ||
| + | |||
| + | [http://nperov.ru/soznanie/chto-nuzhno-delat-chtoby-ne-ispytyvat-chuvstva-skuki/ Как справиться с чувством скуки] | ||
| + | |||
| + | [http://letter.com.ua/aphorism/boredom1.php АФОРИЗМЫ ПРО СКУКУ] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
Поточна версія на 17:39, 25 жовтня 2017
Нудьга, -ги, ж. 1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) Нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьгачоловік. Міус. окр. См. Нуд, нудота.
Сучасні словники
Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось
2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20); // у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).
3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь.
4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).
5.Нудьга́ — емоційне порушення. Нудьга за психологічним змістом являє відносно спокійне переживання працівником зниженого інтересу до роботи. Це пасивний стан, який характеризується зниженням трудової активності, бажанням відволіктися, поговорити. Нудьга безпосередньо не залежить від змін у фізіологічному субстраті. При цьому стані в корі головного мозку переважають процеси гальмування, однак разом з тим є невелика ділянка збудження, пов’язана з виконанням одноманітної роботи або очікуванням її закінчення. Нудьга подібна до очікування і пов’язана з бажанням змінити умови для можливої активної діяльності.
Ілюстрації
|
|
|
Див. також |
