Відмінності між версіями «Школяр»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Школя́р, -ра, '''''м. ''Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. ''На Сорок Святих школяр несе вчителеві...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Школя́р, -ра, '''''м. ''Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. ''На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. ''Ном. № 414.  
 
'''Школя́р, -ра, '''''м. ''Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. ''На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. ''Ном. № 414.  
 
[[Категорія:Шк]]
 
[[Категорія:Шк]]
 +
 +
[[Файл:Школяр2.jpg|міні|праворуч]]
 +
== Тлумачення ==
 +
# Учень загальноосвітньої школи. ''Яресьчиха, повернувшись увечері з економії, з подивом дізналася, що син її віднині школяр: пішов і сам записався до школи'' (Гончар, І, 1959, 8); ''Ось і школа. Квіти, квіти Загойдалися вгорі. Ті, що звались просто діти, Нині звуться школярі'' (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 128);
 +
# У порівн. ''Коли Мічурін увійшов до кімнати, де відбувалось засідання, всі встали. Вони часто потім згадували про це, сміючись і жартуючи, й запитуючи один одного, чому ж все-таки вони повставали, як школярі?'' (Довж., І, 1958, 453); ''По східцях ми біжимо вниз, як школярі'' (Ю. Янов., II, 1958, 45);
 +
# перен., розм. ''Доросла людина, яка в поведінці, вчинках впадає в дитинство, виявляє легковажність, пустотливість.
 +
''
 +
'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 481.'''
 +
 +
== Синоніми ==
 +
Учень, студент, вихованець, курсант
 +
 +
== Найближча спорідненість ==
 +
* іменники: школярство
 +
* прикметники: школярний, школярський
 +
 +
== Відмінювання ==
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! відм. !! однина !! множина
 +
|-
 +
| Н. || школяр || школярі
 +
|-
 +
| Р. || школяра || школярів
 +
|-
 +
| Д. || школяреві, школяру || школярам
 +
|-
 +
| З. || школяра || школярів
 +
|-
 +
| О. || школярем || школярами
 +
|-
 +
| М. || на/у школярі, школяру, школяреві || на/у школярах
 +
|-
 +
| Кл. || школяре || школярі
 +
|}
 +
 +
== Галерея ==
 +
<gallery>
 +
Файл:Школяр.png
 +
Файл:Школяр6.png
 +
Файл:Школяр1.jpg
 +
</gallery>

Версія за 17:58, 25 жовтня 2017

Школя́р, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 414.
Школяр2.jpg

Тлумачення

  1. Учень загальноосвітньої школи. Яресьчиха, повернувшись увечері з економії, з подивом дізналася, що син її віднині школяр: пішов і сам записався до школи (Гончар, І, 1959, 8); Ось і школа. Квіти, квіти Загойдалися вгорі. Ті, що звались просто діти, Нині звуться школярі (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 128);
  2. У порівн. Коли Мічурін увійшов до кімнати, де відбувалось засідання, всі встали. Вони часто потім згадували про це, сміючись і жартуючи, й запитуючи один одного, чому ж все-таки вони повставали, як школярі? (Довж., І, 1958, 453); По східцях ми біжимо вниз, як школярі (Ю. Янов., II, 1958, 45);
  3. перен., розм. Доросла людина, яка в поведінці, вчинках впадає в дитинство, виявляє легковажність, пустотливість.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 481.

Синоніми

Учень, студент, вихованець, курсант

Найближча спорідненість

  • іменники: школярство
  • прикметники: школярний, школярський

Відмінювання

відм. однина множина
Н. школяр школярі
Р. школяра школярів
Д. школяреві, школяру школярам
З. школяра школярів
О. школярем школярами
М. на/у школярі, школяру, школяреві на/у школярах
Кл. школяре школярі

Галерея