Відмінності між версіями «Ошалемоніти»
(Створена сторінка: '''Ошалемоні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Ошаліти. '''''Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. ''Лох...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ошалемоні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Ошаліти. '''''Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. ''Лохвиц. у. | '''Ошалемоні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Ошаліти. '''''Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. ''Лохвиц. у. | ||
[[Категорія:Ош]] | [[Категорія:Ош]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 Публічний електронний словник української мови]=== | ||
| + | Ошалемоніти, ні́ю, єш, гл. = Ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. Лохвиц. у. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83. | ||
| + | ОШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Котл., II, 1953, 36); — Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів (Козл., Весн. шум, 1952, 106). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 836. | ||
| + | |||
| + | Ошаліти, лію, єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83. | ||
| + | ===[http://goroh.in.ua/%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8 Сучасний словник української мови "Горох"]=== | ||
| + | ОШАЛЕМОНІ́ТИ | ||
| + | Те саме, що ошалі́ти. Приклади | ||
| + | Ти ошалемоніла чи що, що таке верзеш? (Сл. Б. Грінченка) | ||
| + | ОШАЛІ́ЛО | ||
| + | Присл. до ошалі́лий 2. Приклади | ||
| + | Юнак ошаліло киває головою. (Ю. Яновський) | ||
| + | Очі її .. сяяли вже близько, ошаліло, волого... (О. Гончар) | ||
| + | * Образно. Вихор ошаліло налетів з такою силою, що, здавалось, вирве дуба з корінням і понесе його хтозна-куди. (І. Цюпа) | ||
| + | ОШАЛІ́ТИ | ||
| + | Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. Приклади | ||
| + | [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був. (І. Котляревський) | ||
| + | – Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів. (П. Козланюк) | ||
| + | Та це ж плавби не визначено строку. Чи ошалів [грек], чи, може, з ким на спір? (Л. Костенко) | ||
| + | дієслово доконаного виду | ||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови]=== | ||
| + | (ошаліти) [розм.] | ||
| + | Словник відмінків | ||
| + | |||
| + | Словник відмінків | ||
| + | |||
| + | Інфінітив ошалемоні́ти | ||
| + | однина множина | ||
| + | Наказовий спосіб | ||
| + | 1 особа ошалемоні́мо, ошалемоні́м | ||
| + | 2 особа ошалемони́ ошалемоні́ть | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа ошалемоню́ ошалемонимо́, ошалемони́м | ||
| + | 2 особа ошалемони́ш ошалемоните́ | ||
| + | 3 особа ошалемони́ть ошалемоня́ть | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | чол.р. ошалемоні́в ошалемоні́ли | ||
| + | жін.р. ошалемоні́ла | ||
| + | сер.р. ошалемоні́ло | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Пасивний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Безособова форма | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | ошалемоні́вши | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ошалемоніти.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 16:31, 25 жовтня 2017
Ошалемоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. Лохвиц. у.
Зміст
Сучасні словники
Публічний електронний словник української мови
Ошалемоніти, ні́ю, єш, гл. = Ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. Лохвиц. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83. ОШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Котл., II, 1953, 36); — Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів (Козл., Весн. шум, 1952, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 836.
Ошаліти, лію, єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83.
Сучасний словник української мови "Горох"
ОШАЛЕМОНІ́ТИ Те саме, що ошалі́ти. Приклади Ти ошалемоніла чи що, що таке верзеш? (Сл. Б. Грінченка) ОШАЛІ́ЛО Присл. до ошалі́лий 2. Приклади Юнак ошаліло киває головою. (Ю. Яновський) Очі її .. сяяли вже близько, ошаліло, волого... (О. Гончар)
- Образно. Вихор ошаліло налетів з такою силою, що, здавалось, вирве дуба з корінням і понесе його хтозна-куди. (І. Цюпа)
ОШАЛІ́ТИ Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. Приклади [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був. (І. Котляревський) – Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів. (П. Козланюк) Та це ж плавби не визначено строку. Чи ошалів [грек], чи, може, з ким на спір? (Л. Костенко) дієслово доконаного виду
Всесвітній словник української мови
(ошаліти) [розм.] Словник відмінків
Словник відмінків
Інфінітив ошалемоні́ти
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа ошалемоні́мо, ошалемоні́м 2 особа ошалемони́ ошалемоні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ошалемоню́ ошалемонимо́, ошалемони́м 2 особа ошалемони́ш ошалемоните́ 3 особа ошалемони́ть ошалемоня́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. ошалемоні́в ошалемоні́ли жін.р. ошалемоні́ла сер.р. ошалемоні́ло Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник ошалемоні́вши
Ілюстрації
|
