Відмінності між версіями «Сіряк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Українці02.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Українці02.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rigelman 1789.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
Версія за 00:12, 6 грудня 2016
Сіряк це ...
український народний чоловічий та жіночий верхній плечовий одяг до стану, який носився зверху по сорочці.
Покрій сіряка та опанчі майже однаковий. Сіряк шиється з невеликим стоячим комірцем, приталений з 3-4 зборами збоків та кишенями-клапанами. Різниця між опончею і сіряком полягає у тому, що опонча шиється довшою та ширшою, на плечах має виложку, а на грудях виложки з кольорового сукна і має кращу окантовку. Сіряки носили також і жінки, а опончу носили лише парубки та заможні або старші чоловіки.
На Поділлі сіряки були прикрашені червоними шнурками.
На Полтавщині сіряком називають кобеняк, який шиється, як одяг без стану, та носиться в дощову погоду або зимою, як верхня одежа. Називали його так, тому що він шився з сукна гіршої якості, сірого кольору.
Ілюстрації
|
|
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
