Відмінності між версіями «Забавний»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/zabavnyj '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] | |
+ | |||
+ | ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Іван Франко, II, 1950, 72); Своєю наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 134); | ||
+ | // Цікавий. З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (Іван Франко, VIII, 1962, 72). | ||
+ | |||
+ | '''[http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Всесвітній словник української мови]''' | ||
+ | |||
+ | СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище - Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Це була дуже кумедна картина (О. Іваненко); Сміховинна пригода; У нього був такий комічний вигляд, що навіть Василь Васильович не витримав і голосно зареготав (О. Донченко); Гострий зір молоді ніколи не пропустить курйозної риси викладача (О. Копиленко); Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Д. Ткач); З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (І. Франко). | ||
+ | |||
+ | '''[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вікісловник]''' | ||
+ | |||
+ | 1.забавный, потешный | ||
+ | |||
+ | [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_antonyms/1760/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9 С'''овременный толковый словарь русского языка Ефремовой'''] | ||
+ | |||
+ | Забавный — прил. Способный развлечь, рассмешить; смешной. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kot v ochkach1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Feature12.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|SGFOF9ClRFQ}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | [https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9 '''Этимология'''] | ||
+ | Происходит от сущ. забава, далее их за- + -бавить, из праслав. *baviti (старый каузатив от быть), от кот. в числе прочего произошли: русск. бавить, укр. ба́вити «развлекать, забавлять», «задерживаться», белор. ба́вiць — то же, болг. ба́вя «развлекаю», сербохорв. ба̏вити се «задерживаться», словенск. báviti se «заниматься», польск. bawić «пребывать, оставаться» и т. д. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы. | ||
+ | |||
+ | [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_antonyms/1760/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9 '''Синонимы:'''] | ||
+ | веселый, глумный, голумный, забавен, занимательный, затейливый, интересный, комический, комичный, курьезный, необычный, отдельный, потешный, презабавный, прикольный, смехотворный, смешной, удивительный, умористый, уморительный, уморный, шутливый, шуточный, юморной | ||
− | + | '''Антонимы:''' | |
+ | грустный | ||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Версія за 16:15, 5 грудня 2016
Забавний, -а, -е. = Забарний. Черн. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Іван Франко, II, 1950, 72); Своєю наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 134); // Цікавий. З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (Іван Франко, VIII, 1962, 72).
Всесвітній словник української мови
СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище - Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Це була дуже кумедна картина (О. Іваненко); Сміховинна пригода; У нього був такий комічний вигляд, що навіть Василь Васильович не витримав і голосно зареготав (О. Донченко); Гострий зір молоді ніколи не пропустить курйозної риси викладача (О. Копиленко); Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Д. Ткач); З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (І. Франко).
1.забавный, потешный
Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Забавный — прил. Способный развлечь, рассмешить; смешной.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Этимология Происходит от сущ. забава, далее их за- + -бавить, из праслав. *baviti (старый каузатив от быть), от кот. в числе прочего произошли: русск. бавить, укр. ба́вити «развлекать, забавлять», «задерживаться», белор. ба́вiць — то же, болг. ба́вя «развлекаю», сербохорв. ба̏вити се «задерживаться», словенск. báviti se «заниматься», польск. bawić «пребывать, оставаться» и т. д. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы.
Синонимы: веселый, глумный, голумный, забавен, занимательный, затейливый, интересный, комический, комичный, курьезный, необычный, отдельный, потешный, презабавный, прикольный, смехотворный, смешной, удивительный, умористый, уморительный, уморный, шутливый, шуточный, юморной
Антонимы: грустный