Відмінності між версіями «Доварювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 13: Рядок 13:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
http://kuxar.od.ua/buckwheat-porridge-with-chicken/
+
http://kuxar.od.ua/img/6_212.jpg
 
+
http://kuxar.od.ua/img/finishnaya-zapravka.jpg
==Медіа==
+
|}
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
+
[https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM ]
+
 
+
 
+
==Аудіа==
+
 
+
 
+
==Цікаві факти==
+
===Заголовок ===
+
====Підзаголовок ====
+
Текст
+
Більше читайте тут: [посилання]
+
 
+
 
+
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
+
 
+
 
+
 
==Див. також==
 
==Див. також==
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка ===
 
===[Посилання СЛОВО]===
 
===[Посилання СЛОВО]===
 
  
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 329.
  
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 401.
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 00:34, 5 грудня 2016

Доварювати, -рюю, -єш, сов. в. доварити, -рю, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» Якого не? «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр., VIII, 1952, 270); В кухні ще допікають [куховарки], доварюють, дожарюють (Кучер, Дорога.., 1958, 29); Казав пан своєму хлопцеві: — Звари мені троє яєць, і так звари, щоб доварив і не переварив (Україна.., І, 1960, 76).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Дова́рювати, рюю, єш, сов. в. довари́ти, рю́, риш, гл.

1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий.

2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля…. що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.

Ілюстрації

6_212.jpg finishnaya-zapravka.jpg |}

Див. також

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 329.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 401.