Відмінності між версіями «Середа»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Середа, -ди, '''''ж. ''Среда. ''Ще не біда, що без риби середа. ''Ном. № 7229. Категорія:Се)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Середа, -ди, '''''ж. ''Среда. ''Ще не біда, що без риби середа. ''Ном. № 7229.  
 
'''Середа, -ди, '''''ж. ''Среда. ''Ще не біда, що без риби середа. ''Ном. № 7229.  
 
[[Категорія:Се]]
 
[[Категорія:Се]]
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
СЕРЕДА́, и, жін. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
====Фразеологічний словник української мови====
 +
як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п’я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. Дуже. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п’ятницю (І. Нечуй-Левицький); Він .. намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись,як середа на п’ятницю! — гукали товариші (М. Ю. Тарновський); — А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п’ятницю (В. Нестайко); Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п’ятницю (В. Речмедін).
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
1) день богині Лади, тому вважається жіночим; наймення своє день одержав, імовірно, від того, що був серединою робочого тижня, здавна п’ятиденного, бо субота, за Біблією, вважалася неробочим днем, як і неділя; пісний день, як і п’я́тниця (див.); як пісний день середу вважали нещасливим днем: «Я в середу родилася — горе мені!»; «Люби мене в середу (цебто в день нещастя, суму), а в неділю, як приберуся, на тебе й не подивлюся»; з середоюпов’язані різні заборони — не можна мити й чесати голову, заплітати коси, кроїти одяг — все це на нещастя; та й узагалі будь-яке причепурювання для пісного дня не підходить; гріх також прясти, садити що-небудь, позичати. Добрі ви гості, та в середу трапилися! (Ю. Яновський);Кривиться, як середа на п’ятницю (приказка); Ще не біда, що без риби середа (М. Номис); Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця (приповідка);
 +
2) Пра́ва (Перепла́вна) середа́  Рахма́нський вели́кдень;
 +
3) Страсна́ (Вели́ка) середа́ Страсни́й понеді́лок.
 +
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
====Синонімія====
 +
СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбуваєтьсяякась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ [МЕЖИ́] ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́заст. - Ні, ти ще, бачу, не набрався розуму, ще тобі до-о-овго треба тертися серед людей! (Є. Гуцало); Он дівча якесьвипросталось серед міжрядь (О. Гончар); Давня ворожнеча між хлопцями не затихла (А. Головко); Поміж лицарівблискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Замішався, якополоник межи ложками (прислів'я); Над Дніпровою сагою стоїть явір меж лозою (Т. Шевченко); За струмочком, помежикущами, гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежечка (М. Коцюбинський); Та не знайшов і там покою Середискреготу та тьми (П. Грабовський).
 +
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
====Толковый словарь Даля ====
 +
СЕРЕДА, среда, середина, серединка, -диночка. средина, середка, середочка жен. точка (на черте), черта(на плоскости) или плоскость, мнимый разрез (в толще), обозначающие половину, равный раздел, илиблизкое от этого место, удаленное от краев. До середы пути дошел, да и заболел. На самой середине лужкакедр. Отмеряй серединку.
 +
 +
 +
==Більше читайте тут: ==
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0 Середа]===
 +
 +
==Див. також==
 +
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка ===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4 Посеред]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA Понеділок]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 21:14, 4 грудня 2016

Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЕРЕДА́, и, жін. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150).

"Словопедія"

Фразеологічний словник української мови

як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п’я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. Дуже. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п’ятницю (І. Нечуй-Левицький); Він .. намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись,як середа на п’ятницю! — гукали товариші (М. Ю. Тарновський); — А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п’ятницю (В. Нестайко); Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п’ятницю (В. Речмедін).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

1) день богині Лади, тому вважається жіночим; наймення своє день одержав, імовірно, від того, що був серединою робочого тижня, здавна п’ятиденного, бо субота, за Біблією, вважалася неробочим днем, як і неділя; пісний день, як і п’я́тниця (див.); як пісний день середу вважали нещасливим днем: «Я в середу родилася — горе мені!»; «Люби мене в середу (цебто в день нещастя, суму), а в неділю, як приберуся, на тебе й не подивлюся»; з середоюпов’язані різні заборони — не можна мити й чесати голову, заплітати коси, кроїти одяг — все це на нещастя; та й узагалі будь-яке причепурювання для пісного дня не підходить; гріх також прясти, садити що-небудь, позичати. Добрі ви гості, та в середу трапилися! (Ю. Яновський);Кривиться, як середа на п’ятницю (приказка); Ще не біда, що без риби середа (М. Номис); Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця (приповідка); 2) Пра́ва (Перепла́вна) середа́ Рахма́нський вели́кдень; 3) Страсна́ (Вели́ка) середа́ Страсни́й понеді́лок.

«Словники України on-line»

Синонімія

СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбуваєтьсяякась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ [МЕЖИ́] ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́заст. - Ні, ти ще, бачу, не набрався розуму, ще тобі до-о-овго треба тертися серед людей! (Є. Гуцало); Он дівча якесьвипросталось серед міжрядь (О. Гончар); Давня ворожнеча між хлопцями не затихла (А. Головко); Поміж лицарівблискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Замішався, якополоник межи ложками (прислів'я); Над Дніпровою сагою стоїть явір меж лозою (Т. Шевченко); За струмочком, помежикущами, гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежечка (М. Коцюбинський); Та не знайшов і там покою Середискреготу та тьми (П. Грабовський).


Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Толковый словарь Даля

СЕРЕДА, среда, середина, серединка, -диночка. средина, середка, середочка жен. точка (на черте), черта(на плоскости) или плоскость, мнимый разрез (в толще), обозначающие половину, равный раздел, илиблизкое от этого место, удаленное от краев. До середы пути дошел, да и заболел. На самой середине лужкакедр. Отмеряй серединку.


Більше читайте тут:

Середа

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Посеред

Понеділок