Відмінності між версіями «Вигадка»
(Створена сторінка: '''Ви́гадка, -ки, '''''ж. ''1) Выдумка. ''Пішла голота на вигадки. ''Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, п...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Вигадка ''''' |
| − | [[ | + | ==Сучасні словники== |
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Вигадка''' | ||
| + | ''1. Те, що вигадане в результаті міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. Він [Яків] любив усе по-своєму робити й за свої вигадки чіплявся так, як п'явка (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 137); Вся несподіванка полягала в тому, що підпільники організували удаване кінознімання, щоб ближче підібратися до табору. Ця неймовірна вигадка настільки ошелешила німецькі голови, що вони сліпо всьому повірили... (Юрій Яновський, II, 1954, 31); | ||
| + | // Те, що створене, винайдене. Хлопець працював з піднесенням, яке гострою радістю пронизувало груди. Бачив, що його проста вигадка вдвічі прискорює роботу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 123). | ||
| + | |||
| + | 2. Здатність вигадувати, винаходити. Вигадка — свідок могутності людського розуму (Микола Трублаїні, I, 1955, 78); Засох і зачерствів під пером деяких поетів «газетний» вірш, — а його можна було б.. робити з тією невичерпною вигадкою, гостротою і дотепністю, з якою робив його Маяковський (Про багатство літератури, 1959, 98). | ||
| + | |||
| + | 3. Те, що створене в уяві, чого немає і не було в дійсності. [Андромаха:] Ти наче п'яна, помішала в купу і правду й вигадку (Леся Українка, II, 1951, 263); Я зненавидів вигадку про бога: Вона людей тримала в кабалі (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 18). | ||
| + | |||
| + | 4. Примхливе бажання, надумана потреба. Оранка без худоби нам здавалася незбагненною вигадкою (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 30); | ||
| + | // Витівка, придумана для розваги. Все село тішилося моїми вигадками, всі хлопці й дівчата носили прізвища, що я їх бувало надаю (Панас Мирний, III, 1954, 162); Парубкам подобалась ся вигадка; от вони підняли того хорта на дрючок та й понесли. Підійшовши тихенько до Павлусевої хати, розмахали хорта та й шпурнули в вікно (Олекса Стороженко, I, 1957, 60).'' | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вигадка..jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вигадка__.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вигадка.jpg|x140px]] | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|-0dyWj5Tx84}} | ||
Версія за 16:12, 4 грудня 2016
Вигадка
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вигадка
1. Те, що вигадане в результаті міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. Він [Яків] любив усе по-своєму робити й за свої вигадки чіплявся так, як п'явка (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 137); Вся несподіванка полягала в тому, що підпільники організували удаване кінознімання, щоб ближче підібратися до табору. Ця неймовірна вигадка настільки ошелешила німецькі голови, що вони сліпо всьому повірили... (Юрій Яновський, II, 1954, 31);
// Те, що створене, винайдене. Хлопець працював з піднесенням, яке гострою радістю пронизувало груди. Бачив, що його проста вигадка вдвічі прискорює роботу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 123).
2. Здатність вигадувати, винаходити. Вигадка — свідок могутності людського розуму (Микола Трублаїні, I, 1955, 78); Засох і зачерствів під пером деяких поетів «газетний» вірш, — а його можна було б.. робити з тією невичерпною вигадкою, гостротою і дотепністю, з якою робив його Маяковський (Про багатство літератури, 1959, 98).
3. Те, що створене в уяві, чого немає і не було в дійсності. [Андромаха:] Ти наче п'яна, помішала в купу і правду й вигадку (Леся Українка, II, 1951, 263); Я зненавидів вигадку про бога: Вона людей тримала в кабалі (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 18).
4. Примхливе бажання, надумана потреба. Оранка без худоби нам здавалася незбагненною вигадкою (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 30); // Витівка, придумана для розваги. Все село тішилося моїми вигадками, всі хлопці й дівчата носили прізвища, що я їх бувало надаю (Панас Мирний, III, 1954, 162); Парубкам подобалась ся вигадка; от вони підняли того хорта на дрючок та й понесли. Підійшовши тихенько до Павлусевої хати, розмахали хорта та й шпурнули в вікно (Олекса Стороженко, I, 1957, 60).
Ілюстрації
|
|
Медіа |
