Відмінності між версіями «Мішанка»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мішанка, -ки, '''''ж. ''Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. ''Мішанку робили. ''Чуб. І. 8. | '''Мішанка, -ки, '''''ж. ''Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. ''Мішанку робили. ''Чуб. І. 8. | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
− | Сучасні словники | + | |
+ | |||
+ | '''Сучасні словники''' | ||
[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ] | [http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ] |
Версія за 13:04, 4 грудня 2016
Мішанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІ́ШАНКА, и, жін., розм.
1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6).
2. Різна кормова суміш. У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері — зерном, а вдень два рази — вологими мішанками (Колгоспник України, 10, 1960, 29); Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли — зирк: — уже підсвинок(Остап Вишня, I, 1956, 73).
3. Те саме, що мішанина 1. Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (Микола Зеров, Вибр., 1966, 150); Птахарня ото наша... Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого — будуть усі леггорни (Остап Вишня, I, 1956, 373).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Мі́шанка, ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.