Відмінності між версіями «Доварювати»

Версія за 18:03, 3 грудня 2016

Доварювати, -рюю, -єш, сов. в. доварити, -рю, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» Якого не? «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр., VIII, 1952, 270); В кухні ще допікають [куховарки], доварюють, дожарюють (Кучер, Дорога.., 1958, 29); Казав пан своєму хлопцеві: — Звари мені троє яєць, і так звари, щоб доварив і не переварив (Україна.., І, 1960, 76).

"Словопедія"

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Культурологічний словник

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Медіа

[1]

Аудіа

Цікаві факти

Заголовок

Підзаголовок

Текст Більше читайте тут: [посилання]

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[Посилання СЛОВО]

[Посилання СЛОВО]