Відмінності між версіями «Пила»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Пила, -ли, '''''ж. ''Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. '''Пилка. ''' | + | '''Пила, -ли, '''''ж. ''Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. '''[[Пилка]]. ''' |
[[Категорія:Пи]] | [[Категорія:Пи]] | ||
[[Файл:Пила.jpg|міні]] | [[Файл:Пила.jpg|міні]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).=== | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).=== | ||
| − | + | ПИЛА́, и, жін. | |
1. Те саме, що пилка 1. Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Леся Українка, III, 1952, 7); Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 16); Дзвінко співа електрична пила (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 175). | 1. Те саме, що пилка 1. Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Леся Українка, III, 1952, 7); Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 16); Дзвінко співа електрична пила (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 175). | ||
2. техн. Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння. Створено ряд конструкцій нових механізмів — вугільних пил, розрахованих на виймання вугілля без людей у вибої (Радянська Україна, 16.XI 1960, 2). | 2. техн. Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння. Створено ряд конструкцій нових механізмів — вугільних пил, розрахованих на виймання вугілля без людей у вибої (Радянська Україна, 16.XI 1960, 2). | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
http://sum.in.ua | http://sum.in.ua | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 10:39, 2 грудня 2016
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. Пилка.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
ПИЛА́, и, жін. 1. Те саме, що пилка 1. Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Леся Українка, III, 1952, 7); Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 16); Дзвінко співа електрична пила (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 175). 2. техн. Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння. Створено ряд конструкцій нових механізмів — вугільних пил, розрахованих на виймання вугілля без людей у вибої (Радянська Україна, 16.XI 1960, 2).
Див. також
uk.wikipedia.org
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 351.
