Відмінності між версіями «Тисяча»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 24: Рядок 24:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 +
==Цікаво==
 +
'''Тисяча''' (1000, "штука") — картярська гра, яку можуть грати два, три або ж чотири гравці. Метою гри є набрати в сумі більше тисячі очок. Грають колодою з 24 карт, в якій присутні карти чотирьох мастей від дев'ятки до туза.
 +
 +
[[Файл:617789067.jpg|200px|thumb|left|Картярська гра]]
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|1rMpr2qCqjA}}
 +
 +
{{#ev:youtube|RDAnbJTB4Cg}}
 +
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[[Математика для школярів, абітурієнтів|Машина]]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 125.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 23:23, 1 грудня 2016

Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Шевч. Було ж їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13.


Сучасні словники

ТИ́СЯЧА, і, жін.

1. числ. кільк. Число, що дорівнює десяти сотням; назва числа 1000 і його цифрового позначення. — Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить (Михайло Стельмах, II, 1962, 107);

// Кількість із 1000 одиниць. — Коли хочеш одкупитись — одкупляйся скоріше за триста, бо впослі [потім] й за тисячу не одкупишся (Марко Вовчок, I, 1955, 76); Ходила чутка, що за нею обіцяно було дати маєток у тисячу десятин (Панас Мирний, IV, 1955, 334); — Гуси, гуси!.. Потрібні мені твої гуси! Краще б зайву тисячу курей розплодити! Довгоносик, кажуть, загрожує! (Остап Вишня, I, 1956, 347);

// Уживається в складеному числівнику. Перед нами за поясом сопок океан, позаду дванадцять тисяч кілометрів Старого Світу. Навколо дрімуча тайга (Олександр Довженко, I, 1958, 106).

2. ім., перев. мн. Велика кількість, сила кого-, чого-небудь. Приплила із Сіракуз і та небога Благати кесаря і бога. І чи одна вона? Мій боже! Прийшло їх тисячі в сльозах (Тарас Шевченко, II, 1963, 287); Молодші, коли хотіли поздоровити й потішити старого і хорого поета, то могли знайти до того тисячу інших нагод (Леся Українка, V, 1956, 428); Нам сонце правди і свободи Засяє в тисячах огнів (Микола Вороний, Вибр., 1959, 201); Коли було подаси знак до бою, то аж гориш увесь, і думки тисячами пролетять у голові (Юрій Яновський, II, 1958, 251);

// тільки мн., розм. Велика кількість людей. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334);

// тільки мн., розм. Великі гроші, капітал. [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють. Небійся! Повиходять швиденько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 478); Чи то дума безталанного, у котрого недавно тисячі поміж пальцями упливли, чи гадка щасливого, що вже половиною міста володіє та наміряється якнайшвидше і другу заграбастати? Хто знає? Хто вгадає?.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).


3. ім. У Київській Русі — загін ополчення, що поділявся на сотні.

Ілюстрації

Без названия.jpg

Цікаво

Тисяча (1000, "штука") — картярська гра, яку можуть грати два, три або ж чотири гравці. Метою гри є набрати в сумі більше тисячі очок. Грають колодою з 24 карт, в якій присутні карти чотирьох мастей від дев'ятки до туза.

Картярська гра

Медіа


Див. також

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 125.

Зовнішні посилання