Відмінності між версіями «Свіжість»
(Створена сторінка: '''Свіжість, -жости, '''''ж. ''Свѣжесть. Левиц. І. 471. Категорія:Св) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Свіжість, -жости, '''''ж. ''Свѣжесть. Левиц. І. 471. | '''Свіжість, -жости, '''''ж. ''Свѣжесть. Левиц. І. 471. | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
+ | |||
+ | СВІ́ЖІСТЬ, жості, жін. | ||
+ | '''1'''. Властивість і якість за знач. свіжий. Свіжість продуктів; Свіжість білизни; Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В редакційних кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 47); Твори Руставелі — ані в огні не горіли, ані в воді не тонули1 І були вічні в своїй свіжості, і були оптимістичні, тверді-непорушні (Павло Тичина, III, 1957, 61); Новаторство в мистецтві — це не штукарство, не трюк, не мода. Це свіжість погляду митця на світ, більша, ніж у звичайної людини (Літературна газета, 12.I 1962, 3). | ||
+ | ♦ Не першої свіжості: а) не дуже чистий; б) уже відомий, не дуже новий. Прийшли Юхим з Мухою. Але нових ніяких не принесли вістей. Ото, що Дудка Панас із Митром виїздили, та й вже... Власне, і це вже не першої свіжості — ранішні вісті (Андрій Головко, II, 1957, 300). | ||
+ | '''2'''. Чисте, прохолодне повітря; прохолода. По нічнім дощичку порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Роман похапцем виходить з сторожки, і свіжість провесни одразу ж охоплює його (Михайло Стельмах, I, 1962, 259); Туман, волога, свіжість літньої ночі студили гарячу голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); * Образно. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347). | ||
+ | '''3'''. Гарний, здоровий вигляд. В тюремних мурах залишила вона свою свіжість (хто б сказав, що їй всього двадцять п'ять років?) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393); Ні врода, що в сестрі цвіла, Ні свіжість.. У ній привабить не могла (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 55); | ||
+ | // перен. Безпосередність у почуттях, сприйнятті. — Дивлюся я на вас і в глибині душі заздрю: прожити таке життя,.. посивіти на роботі і вберегти таку мрійність, таку свіжість почуттів (Вадим Собко, Справа.., 1959, 28). |
Версія за 22:46, 1 грудня 2016
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть. Левиц. І. 471.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІ́ЖІСТЬ, жості, жін. 1. Властивість і якість за знач. свіжий. Свіжість продуктів; Свіжість білизни; Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В редакційних кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 47); Твори Руставелі — ані в огні не горіли, ані в воді не тонули1 І були вічні в своїй свіжості, і були оптимістичні, тверді-непорушні (Павло Тичина, III, 1957, 61); Новаторство в мистецтві — це не штукарство, не трюк, не мода. Це свіжість погляду митця на світ, більша, ніж у звичайної людини (Літературна газета, 12.I 1962, 3). ♦ Не першої свіжості: а) не дуже чистий; б) уже відомий, не дуже новий. Прийшли Юхим з Мухою. Але нових ніяких не принесли вістей. Ото, що Дудка Панас із Митром виїздили, та й вже... Власне, і це вже не першої свіжості — ранішні вісті (Андрій Головко, II, 1957, 300). 2. Чисте, прохолодне повітря; прохолода. По нічнім дощичку порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Роман похапцем виходить з сторожки, і свіжість провесни одразу ж охоплює його (Михайло Стельмах, I, 1962, 259); Туман, волога, свіжість літньої ночі студили гарячу голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); * Образно. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347). 3. Гарний, здоровий вигляд. В тюремних мурах залишила вона свою свіжість (хто б сказав, що їй всього двадцять п'ять років?) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393); Ні врода, що в сестрі цвіла, Ні свіжість.. У ній привабить не могла (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 55); // перен. Безпосередність у почуттях, сприйнятті. — Дивлюся я на вас і в глибині душі заздрю: прожити таке життя,.. посивіти на роботі і вберегти таку мрійність, таку свіжість почуттів (Вадим Собко, Справа.., 1959, 28).