Відмінності між версіями «М’якушка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''М’якушка и мнякушка, -ки, '''''ж. ''1) Мякишъ хлѣбный. ''Син на снідання нарізав беззубому бат...)
 
(→‎Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''М’якушка и мнякушка, -ки, '''''ж. ''1) Мякишъ хлѣбный. ''Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. ''Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. ''Я, бачте, такий чоловік м’якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. ''МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. '''М’якушечка и мнянушечка. '''
 
'''М’якушка и мнякушка, -ки, '''''ж. ''1) Мякишъ хлѣбный. ''Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. ''Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. ''Я, бачте, такий чоловік м’якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. ''МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. '''М’якушечка и мнянушечка. '''
 
[[Категорія:Мя]]
 
[[Категорія:Мя]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
*'''''[http://sum.in.ua/s/m.jakushka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''''
 +
 +
 +
'''М'ЯКУШКА''', и, жін.
 +
 +
'''1.''' М'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою. Балика добре перев'язав її [рану], покривши м'якушкою хліба і павутинням (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 37).
 +
 +
'''2.''' перен., ірон., зневажл. М'якосердий, добрий (про людину). — Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі... (Марко Вовчок, VI, 1956, 271); — Ах, — скрикнула Густя, — він умлів! — І заломила руки. — Не бійся.. ти, м'якушко, — відказав Густав, — нічого такому злодієві не станеться! (Іван Франко, III, 1950, 375).
 +
 +
 +
* '''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29451-mjakushka.html Словарь украинского языка / Словник української мови. Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО]
 +
'''''
 +
 +
'''М'яку́шка и мняку́шка''', -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлеб2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Добрый.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлеб.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|l67BoW8vLn0}}
 +
{{#ev:youtube|bjKP9TTzTkY}}
 +
 +
==Цікаво==
 +
 +
[[Файл:Сказка.jpeg|200px|thumb|left|«М’якушка»]]
 +
 +
'''Борис Георгійович Вовк'''
 +
 +
(1929-2004)
 +
 +
Письменник і журналіст Борис Вовк народився 30 червня 1929 року в м. Новосибірську.
 +
 +
У 1952 році він закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. З 1956 року Б. Вовк працював у Національній радіокомпанії України: в редакції для дітей та юнацтва, головним редактором редакції літературно-драматичного мовлення, у відділі іномовлення, оглядачем аналітичного відділу.
 +
Борис Вовк є автором монографії «З мікрофоном у світі прекрасного» (1967), книги гуморесок «Виробнича травма» (1980). Відомий він і як дитячий письменник. Б. Г. Вовк опублікував книги казок '''«М’якушка»''' (1976; рос. пер. – 1987), «Чому без рога немає носорога» (1981), «Побачити невидимку» (1987), книгу оповідань та казок «Лисиччин місток» (1985), книжки-картинки «Квіти» (1986) та «Журавлина» (1989), в яких навчав дітей любити рідну землю, творити добро. Усі твори автора вийшли друком у Києві.
 +
Помер Борис Вовк 20 липня 2004 року у Києві.
 +
 +
==Див. також==
 +
*[[Діти]]
 +
*[[Серце]]
 +
*[[Доброта]]
 +
*[[Хліб]]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 838.
 +
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 2, ст. 458.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
* [http://chl.kiev.ua/pub/Publication/Show/488 Казка: М'якушка]
 +
* [http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%27%DF%CA%D3%D8%CA%C0 Словоформи]
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 20:31, 1 грудня 2016

М’якушка и мнякушка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік м’якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. М’якушечка и мнянушечка.

Сучасні словники


М'ЯКУШКА, и, жін.

1. М'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою. Балика добре перев'язав її [рану], покривши м'якушкою хліба і павутинням (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 37).

2. перен., ірон., зневажл. М'якосердий, добрий (про людину). — Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі... (Марко Вовчок, VI, 1956, 271); — Ах, — скрикнула Густя, — він умлів! — І заломила руки. — Не бійся.. ти, м'якушко, — відказав Густав, — нічого такому злодієві не станеться! (Іван Франко, III, 1950, 375).



М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.

Ілюстрації

Хлеб2.jpg Добрый.jpg Хлеб.jpg

Медіа

Цікаво

«М’якушка»

Борис Георгійович Вовк

(1929-2004)

Письменник і журналіст Борис Вовк народився 30 червня 1929 року в м. Новосибірську.

У 1952 році він закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. З 1956 року Б. Вовк працював у Національній радіокомпанії України: в редакції для дітей та юнацтва, головним редактором редакції літературно-драматичного мовлення, у відділі іномовлення, оглядачем аналітичного відділу. Борис Вовк є автором монографії «З мікрофоном у світі прекрасного» (1967), книги гуморесок «Виробнича травма» (1980). Відомий він і як дитячий письменник. Б. Г. Вовк опублікував книги казок «М’якушка» (1976; рос. пер. – 1987), «Чому без рога немає носорога» (1981), «Побачити невидимку» (1987), книгу оповідань та казок «Лисиччин місток» (1985), книжки-картинки «Квіти» (1986) та «Журавлина» (1989), в яких навчав дітей любити рідну землю, творити добро. Усі твори автора вийшли друком у Києві. Помер Борис Вовк 20 липня 2004 року у Києві.

Див. також

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 838.
  2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 2, ст. 458.

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=М’якушка&oldid=160878