Відмінності між версіями «М’якушка»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлеб2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлеб2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Добрый.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлеб.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлеб.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|} | |} | ||
Поточна версія на 20:31, 1 грудня 2016
М’якушка и мнякушка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік м’якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. М’якушечка и мнянушечка.
Зміст
Сучасні словники
М'ЯКУШКА, и, жін.
1. М'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою. Балика добре перев'язав її [рану], покривши м'якушкою хліба і павутинням (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 37).
2. перен., ірон., зневажл. М'якосердий, добрий (про людину). — Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі... (Марко Вовчок, VI, 1956, 271); — Ах, — скрикнула Густя, — він умлів! — І заломила руки. — Не бійся.. ти, м'якушко, — відказав Густав, — нічого такому злодієві не станеться! (Іван Франко, III, 1950, 375).
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаво
Борис Георгійович Вовк
(1929-2004)
Письменник і журналіст Борис Вовк народився 30 червня 1929 року в м. Новосибірську.
У 1952 році він закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. З 1956 року Б. Вовк працював у Національній радіокомпанії України: в редакції для дітей та юнацтва, головним редактором редакції літературно-драматичного мовлення, у відділі іномовлення, оглядачем аналітичного відділу. Борис Вовк є автором монографії «З мікрофоном у світі прекрасного» (1967), книги гуморесок «Виробнича травма» (1980). Відомий він і як дитячий письменник. Б. Г. Вовк опублікував книги казок «М’якушка» (1976; рос. пер. – 1987), «Чому без рога немає носорога» (1981), «Побачити невидимку» (1987), книгу оповідань та казок «Лисиччин місток» (1985), книжки-картинки «Квіти» (1986) та «Журавлина» (1989), в яких навчав дітей любити рідну землю, творити добро. Усі твори автора вийшли друком у Києві. Помер Борис Вовк 20 липня 2004 року у Києві.
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 838.
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
