Відмінності між версіями «Місток»

Поточна версія на 16:30, 1 грудня 2016

Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179.

Сучасні словники

[1] Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Зменш. до міст 1—3. — Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (Українські народні ліричні пісні, 1958, 167); — Чом не справите місток? Це ж бо діло ваше! — Та немає вказівок! — Голова нам каже (Степан Олійник, Вибр., 1959, 285); По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 96); * У порівняннях. [Антей:] Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої? (Леся Українка, III, 1952, 439); Ця думка міцно засіла в Тасиній голові, як єдиний вихід з становища, як рятівний круг, як місток у майбутнє (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 221).

2. Містки стелити до кого — шукати шляхів до зближення з кимось. Галина йому не сподобалась, бо мовчазна й на вдачу горда. Тоді почав до Світлани Підігрітої містки стелити (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 264); Місток (містки) спалити див. спалити. 2. Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін. для спостереження за ким-, чим-небудь. Боцман Смола.. пильно стежив за командирським містком, ждучи наказу (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 15); Площадка (місток) керування розміщена над входом у приймальну камеру молотарки (Зернові комбайни, 1957, 82)

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання