Відмінності між версіями «Хвороба»

Версія за 15:06, 1 грудня 2016

Хвороба, або захворювання — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини / тварини. Важливою передумовою профілактики багатьох хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, заняття спортом заради зміцнення здоров'я.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) :

ХВОРО́БА,

1. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання. Хвороба нікого не красить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 145); Замполіт недавно тільки одужав як слід. Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім'яте, зблякле (Олесь Гончар, III, 1959, 97); Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 52); — Ну, а коней з хворобами, як це буває, не продаєш? (Михайло Стельмах, I, 1962, 189); // Вияв хворобливих ознак у розвитку рослин; ураження. Важливе значення для підвищення врожаю плодів та ягід мають заходи по боротьбі з шкідниками і хворобами садів (Вісник АН УРСР, 6, 1957, 41).

2. перен. Неприродне, надмірне захоплення чим-небудь, надзвичайний потяг до чогось. У Василя теж була своя «хвороба» — пристрасть до бандури (Яків Баш, Надія, 1960, 11).

Словник української мови(впорядкував Б.Грінченко)

Хвороба, -би, ж. 1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я. Ном. № 1154. 2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704. 3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш. Радом. у.

Словник синонімів:

ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА[НЕДУ́Грідше], ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В’Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧрозм., НЕ́МОЩІрозм., БО́ЛІСТЬрозм., БО́ЛЕЩІзаст., СЛАБО́ТАрідше, ХОРО́БАдіал., ХИ́РЯдіал.; ЛЕ́ЖАдіал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім’яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров’я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в’ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Додаткові дані

Іноземні словники