Відмінності між версіями «Квасити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 20: Рядок 20:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
+
{{#ev:youtube|7rYE00A_WCs}}
==Див. також==
+
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)<br>
==Зовнішні посилання==
+
Словник фразеологізмів <br>
 
+
YouTube
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Слова 2016 року]]
+

Поточна версія на 01:38, 1 грудня 2016

Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.

Сучасні словники

Словник української мови (1970-1980)
КВАСИТИ, квашу, квасиш, недок.
1. перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. Квасити капусту можна в дерев'яних бочках і діжках, у скляних, із широкими шийками, балонах (Українські страви, 1957, 405); Вміють [дочки].. і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 274).
2. перех., перен., розм., рідко. Робити кого-небудь в'ялим, кислим, незадоволеним. Все се не то що не поправляло, не підохочувало Івана, а все більше квасило його, знеохочувало до праці, до життя і людей (Іван Франко, III, 1950, 127).
♦ Квасити губи — виявляти незадоволення. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 41). 3. неперех., безос., перен., розм. Розмочувати, розквашувати (землю). — Тут роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш, іти (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 292).

Ілюстрації

Квасить-капусту-по-Лунному-календарю-2015-году.jpg 1350042519671548640.jpeg 151.jpg 17069-ed4 wide.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
Словник фразеологізмів
YouTube