Відмінності між версіями «Квасити»
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|7rYE00A_WCs}} | |
− | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)<br> | |
− | + | Словник фразеологізмів <br> | |
− | + | YouTube | |
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 01:38, 1 грудня 2016
Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Сучасні словники
Словник української мови (1970-1980)
КВАСИТИ, квашу, квасиш, недок.
1. перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. Квасити капусту можна в дерев'яних бочках і діжках, у скляних, із широкими шийками, балонах (Українські страви, 1957, 405); Вміють [дочки].. і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 274).
2. перех., перен., розм., рідко. Робити кого-небудь в'ялим, кислим, незадоволеним. Все се не то що не поправляло, не підохочувало Івана, а все більше квасило його, знеохочувало до праці, до життя і людей (Іван Франко, III, 1950, 127).
♦ Квасити губи — виявляти незадоволення. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 41).
3. неперех., безос., перен., розм. Розмочувати, розквашувати (землю). — Тут роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш, іти (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 292).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
Словник фразеологізмів
YouTube