Відмінності між версіями «Дворище»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дворище, -ща, '''''с. ''Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. ''Із льохів, будинків, стаєнь, ...)
 
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дворище, -ща, '''''с. ''Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. ''Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. ''К. Досв. 183. О, ''панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. ''МВ. І. 53.  
 
'''Дворище, -ща, '''''с. ''Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. ''Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. ''К. Досв. 183. О, ''панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. ''МВ. І. 53.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/Dvoryshhe Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 +
'''ДВО́РИЩЕ''', а, чол.
 +
 +
1. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/dvir двір]  1 1, 5. — Достану грошенят — у мене буде рай: Будинок, дворище, мальовані ворота (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); Була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 151); Через прохідну будку Висоцький вийшов на широке заводське дворище (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 84).
 +
 +
2. Запустіла ділянка, на якій у минулому була садиба. Хата їх так і розвалилась пусткою; ніхто не купив, бо, кажуть, щовечора, як місяць зійде, по тому дворищу тиняється молода Орлиха (Марко Вовчок, 1. 1955, 84); Часто приходить [батько] до Чадака й на старім своїм дворищі днями висиджує, оплакуючи смерть єдиної дочки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 344).
 +
 +
3. іст. На Україні і в Білорусії в XIV — XVI ст. — сімейна, родинна громада. Поряд з селянським господарством окремої сім'їв Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сім-ей... Така сімейна община відома.. у слов'янського населення..; на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 454); Великі складні родини — дворища, які об'єднували від 5 до 11 і більше дворів-димів, здебільшого замінялись окремими дворами-димами, що складалися звичайно з двох простих індивідуальних родин (Історія УРСР, I, 1953, 132).
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
Англійська мова: '''court''' - дворище.<br />
 +
Французька мова: '''Cour''' - дворище.<br />
 +
Німецька мова: '''Hof''' - дворище.
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Stare dvorysche.jpg|безрамки|ліворуч|Yana]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dvorysche.JPG|безрамки|ліворуч|Yana]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dvorysche2.jpg|безрамки|ліворуч|Yana]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|TkRujNWdvbQ}}
 +
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Дв]]
 
[[Категорія:Дв]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:24, 30 листопада 2016

Дворище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. К. Досв. 183. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. МВ. І. 53.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДВО́РИЩЕ, а, чол.

1. Те саме, що двір 1 1, 5. — Достану грошенят — у мене буде рай: Будинок, дворище, мальовані ворота (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); Була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 151); Через прохідну будку Висоцький вийшов на широке заводське дворище (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 84).

2. Запустіла ділянка, на якій у минулому була садиба. Хата їх так і розвалилась пусткою; ніхто не купив, бо, кажуть, щовечора, як місяць зійде, по тому дворищу тиняється молода Орлиха (Марко Вовчок, 1. 1955, 84); Часто приходить [батько] до Чадака й на старім своїм дворищі днями висиджує, оплакуючи смерть єдиної дочки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 344).

3. іст. На Україні і в Білорусії в XIV — XVI ст. — сімейна, родинна громада. Поряд з селянським господарством окремої сім'їв Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сім-ей... Така сімейна община відома.. у слов'янського населення..; на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 454); Великі складні родини — дворища, які об'єднували від 5 до 11 і більше дворів-димів, здебільшого замінялись окремими дворами-димами, що складалися звичайно з двох простих індивідуальних родин (Історія УРСР, I, 1953, 132).

Іноземні словники

Англійська мова: court - дворище.
Французька мова: Cour - дворище.
Німецька мова: Hof - дворище.


Ілюстрації

Yana
Yana
Yana

Медіа